Хороші ресурси

  • Нема контенту для цього блока!

Скачати курсову роботу

  • Информ-сервис - курсовая работа цены (044) 538-11-88 - цікава курсова робота. - дипломна робота.

Студентські статті

  • Нема контенту для цього блока!

Наукові ресурси

Украинская Баннерная Сеть www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038

Слово за тобою, Сталіне В. Винниченка у контексті європейського політичного роману




Наразі 54 сторінки, проте БЕЗ ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ

ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПИСЬМЕННИКА    
1.1. Формування та еволюція політичної ідеології Винниченка    
1.2. На чолі Генерального Секретаріату та Директорії    
Висновки до розділу 1    
РОЗДІЛ 2. ХУДОЖНЯ ТА ІДЕОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА РОМАНУ    
2.1. Лейтмотив України в тоталітарній системі    
2.2. Соціально-політична концепція роману    
Висновки до розділу 2    
РОЗДІЛ 3.
3.1.    
3.2.    
Висновки до розділу 3    
ВИСНОВКИ    
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    
 
ВСТУП

«Українську історію не можна читати без брому»
В. Винниченко

Актуальність дослідження. Вже понад 23 роки Україна незалежна. Проте не зрозуміло, від кого або від чого. Всі ці роки наскрізно відчувався вплив чи то західних, чи то східних сусідів. Чи була в такому випадку Україна, як держава, справді незалежно – питання, насправді, до політиків та істориків. Проте народ нашої держави вже в кінці 2013 року відчув серйозний вплив, а пізніше і пряме втручання в справи нашої країни з боку північно-східного сусіда. Саме з того часу серед українського народу почали яскраво виділятися як справжні патріоти, так і зрадники у всіх прошарках суспільства.
Такі політичні перипетії являються регулярними подіями в розрізі історії, проте сьогодні вони торкнулися життя пересічного українця, який не уявляв, що в 21 столітті на території його батьківщини можлива справжня війна. А ці трагічні події можливо було передбачити, підготуватися або попередити, якби за ці 23 з лишком роки незалежності українці більш глибоко вивчали власну історію, робили висновки та брали приклади з дій ат вчинків своїх прадідів, які вже мали справу з агресією Радянського Союзу та його лідерів.
Однією із таких історичних постатей, яка могла послужити гарним прикладом патріотизму та боротьби за справжню незалежність України, являється Володимир Винниченко. Володимир Кирилович Винниченко був всебічно обдарованою людиною, залишив по собі яскравий, рельєфний слід в історії нашого народу. Він виявився безпосередньо причетним до найважливіших, наймасштабніших процесів і доленосних віх поступу нації в ХХ столітті – Української революції, відродження державності, спроби реалізації ідеї соборництва. Він був винесений на найвищі шаблі суспільного життя – лідера найвпливовішої партії національно-демократичної революції – УСДРП, заступника Голови Центральної Ради, голови першого національного уряду – Генерального Секретаріату, керівника антигетьманського повстання і відродженої в її ході Української Народної Республіки, провідника вищої державної інституції останньої – Директорії.
Саме його рукою у буквальному розумінні слова навічно вкарбовувалися в історію такі віхи відродження українства як Універсали Центральної Ради, відозви і декларації Директорії, резолюції Трудового Конгресу України... Подібні діяння й документи – предмет неабиякої гордості кожного народу, а ім’я політика, причетного до них, заслуговує на особливу пошану, а то й стає священним.
У кожного, хто замислювався над політичною долею Володимира Винниченка, хто аналізував його життєвий шлях, не може не виникнути питання – що змушувало наділену багатьма талантами особистість раз за разом відриватися від художньої творчості, яку він страшенно любив і для якої, здається, народився, і занурюватися в політичне, революційне життя? Адже останнє приносило йому масу прикростей і розчарувань, оберталося справжніми трагедіями.
Він був відрахований з університету, відбував покарання у сумнозвісній Лук’янівській в’язниці, віддавався в солдатчину, потрапив до «психушки», доводився до самогубства, жив під чужим ім’ям, неодноразово емігрував...
Зоряні злети революційної доби, сходження на владні Олімпи виявились такими складними, були пов’язані з такими надлюдськими зусиллями, моральними випробуваннями, що В. Винниченко назвав їх трьома сходженнями на Голгофу. А за ними іще починалась жорстка, здебільшого зовсім не об’єктивна критика, що переростала і в ідейне шельмування.
Однак мужньо, стійко зносячи незаслужені образи, В. Винниченко через коротку паузу, віддану літературі, знову повертався в середовище, яке проклинав і не раз обіцяв порвати з ним назавжди – в політику. Що ним рухало? Що надихало?
Гадається, що серед численних талантів Володимира Винниченка найбільший – то особлива чутливість до народного болю, щире співпереживання поневоленим, скривдженим, ображеним, мабуть, уроджена непримиренність до будь-яких проявів несправедливості.
В.Винниченко прийшов у цей світ і знайшов його дуже недосконалим і несправедливим. Він не хотів з тим миритись і вважав, що просто зобов’язаний зробити все від нього залежне, все, що тільки можливе, щоб перебудувати, поліпшити життя, вдосконалити суспільні відносини. Іншого сенсу свого земного призначення він не бачив.
Він не раз говорив, що в революцію, в політику його тягне, штовхає «те, що більше за нас». Намагаючись осягнути себе самого, свою вдачу, розгадати код свого життя, Володимир Кирилович апелює до образу Канопуса – зірки Всесвіту, світло якої майже у 8 тис. разів сильніше за сонячне. При цьому його, Винниченків Канопус – то не лише путівна зоря, а й образ внутрішньої організації свідомості, яка скеровує думки, волю, характер, вчинки згідно з найвимогливішими, по-суті ідеальними критеріями.
То щоб правильно зрозуміти й гідно оцінити Винниченка-політика, варто намагатись міряти його не примітивно-пігмеївськими стандартами на кшталт того, що «політика – то брудна справа» і порядних політиків не буває за визначенням». Його позиція, поведінка детермінувалися «тим, що було більше за нього», його рідкісною альтруїстичною вдачею – підкоряти всього себе не особистим інтересам, а вищим потребам народу нації. Гору над усе брала всеперемагаюча любов до рідної України, поневоленого народу, бажання якнайбільше прислужитись національній ідеї, національній справі, подвижницьке прагнення будь-що домогтися справжнього соціального і національного прогресу.
Власні настрої і поривання Володимир Кирилович вкладав і у вуста, вчинки героїв художніх творів, чим як істинний володар дум свого покоління, він схилив до прогресивних ідей чимало співвітчизників.
Як революціонер, політик, державник він виявляв чесність, принциповість, послідовність. Водночас багато де в чому був ідеалістом і романтиком. Однак без таких ідеалістів і романтиків, таких особистостей, таких велетів історичний прогрес, соціальний і національний поступ просто неможливі.
Проблему політичної діяльності та літературної творчості Володимира Винниченка досліджували такі вчені, як Бахтин М., Болюх О.В., Варданян М. В., Галич О., Назарець В., Васильєв Є., Гермайзе О., Гнідан О. Д., Дем’янівська Л. С., Грищенко В., Дзеверін І., Єфремов С., Жулинський М., Клочек Г., Ковальчук О., Кошова І., Панченко В., Кульчицький С., Солдатенков В., Пастух Б., Погорілий С. та ін. Не зважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці політичної діяльності та літературної творчості Володимира Винниченка на прикладі роману «Слово за тобою, Сталіне». Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1.    Узагальнити інформацію про громадсько-політичну діяльність письменника;
2.    Дослідити художню та ідеологічну специфіку роману «Слово за тобою, Сталіне»;
3.    Проаналізувати жанр та контекст роману письменника.
Об’єктом дослідження являється соціально-політична проблематика та жанрові особливості творчості В. Винниченка.
Предмет дослідження є роман «Слово за тобою, Сталіне!» В. Винниченка.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1.    Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2.    Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3.    Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4.    Метод лексико-семантичного аналізу для аналізу творів Володимира Винниченка та наведення прикладів в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про політичне та творче Володимира Винниченка в цілому, та про особливості роману «Слово за тобою, Сталіне!» в контексті європейського політичного роману. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури, який нараховує 58 пунктів.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядається громадсько-політична діяльність письменника.
У другому розділі аналізується художня та ідеологічна специфіка роману «Слово за тобою, Сталіне».
У третьому розділі характеризується жанр та контекст роману письменника.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Монографії, статті, навчальні та практичні посібники

1.    Бахтин М. Автор и герой: К философским основам гуманитарных наук [Текст] / под ред. М. Бахтина. – Санки-Петербург: «Азбука», 2000. – 180 с.
2.    Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики [екст] / под ред. М. Бахтина.. – М., 1975. – 234 с.
3.    Бахтин М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве [Текст] / М. Бахтин // Литературно–критические стати. – М., 1986. – С. 86-90.
4.    Болюх О.В. Мовна майстерність Володимира Винниченка у зображенні внутрішнього світу героїв  [Текст] / О.В. Болюх // Культура слова. – К., 1993. – С.20–24.
5.    Варданян М. В. Художнє втілення соціальних і морально-етичних проблем у романі В. Винниченка «Слово за тобою, Сталіне!» [Текст] / М. Варданян // Література. Фольклор. – К.: «Акцент», 2006. ? С. 336–343.
6.    Винниченко В. Вибрані твори: Оповідання. Повість. Романи [Текст] / під ред. А. С. Дем’янівської. – К.: Грамота, 2005. – 450с.
7.    Винниченко В.К. Слово за тобою, Сталіне! [Текст] / під ред. А. С. Дем’янівської. – К.: Наук. думка, 1999. – 370 с.
8.    Костюк Г. Світ Винниченкових образів та ідей  [Текст] / Г. Костюк // Українське слово. – К.: «Рось», 1994. – С.384-401.
9.    Винниченко В. Краса і сила [Текст] / під ред. Федченко П., авторська передм. І. Дзеверін. – К.: «Дніпро», 1989. – 394 с.
10.    Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник  [Текст] / під ред. О. Галича. – К.: «Либідь», 2005. – 488 с.
11.    Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні [Текст] / О. Гермайзе // Хроніка.– К., 1998.– №2.– С.186–213.
12.    Гнідан О. Д., Дем’янівська Л. С. Володимир Винниченко: Життя. Діяльність. Творчість  [Текст] / під ред. О.Д. Гнідан. – К.: «Четверта хвиля», 1996. – 256 с.
13.    Гнідан О. Д., Дем’янівська Л. С. Йолкіна Л. В., Гуляк А. Б. Винниченко Володимир; Григоренко Грицько: Штрихи до портретів: Навчальний посібник [Текст] / під ред. О.Д. Гнідан. – К.: «Вища школа», 1995. – 224 с.
14.    Гриценко Т. Грані таланту Володимира Винниченка [Текст] / Т. Грищенко // Диво слово. – К., 1994. – №9. – C. 35–38.
15.    Гришин-Грищук І. Між двох сил [Текст] / І. Гришин-Грищук // Слово і час. – К., 1991. – № 1.– С. 16.
16.    Грищенко В. Інститут натовпу в оповіданнях Володимира Винниченка [Текст] / В. Грищенко // Українська мова і література в школі. – 2000. –  № 2. – С. 25.
17.    Гундорова Т. Модернізм як еротика нового [Текст] / Т. Гундорова // Слово і час. – 2000. – № 7. – С. 20-38.
18.    Дзеверін І. Про В. Винниченка та його ранню прозу  [Текст] / І. Дзеверін // Винниченко В. Краса і сила. – К., 1989. – С. 10-14.
19.    Естетика    модернізму     в поетиці новел     В.Винниченка // Літературознавчі студії: Збірник наукових праць. – К., 2001.–  С.33-36.
20.    Єфремов С. Історія українського письменства [Текст] / під ред. С. Єфремова. – К., 1995. – 577 с.
21.    Єфремов С. Під обухом. Більшовики в Києві письменства [Текст] / під ред. С. Єфремова. – К., 1993. – 173 с.
22.    Жулинський М. Володимир Винниченко (1980-1951) [Текст] / М. Жулинський // Літ. Україна. – К., 1989. – №48. – С.6-7.
23.    Жулинський М. Володимир Винниченко [Текст] / під ред. М. Жулинського. – К.: «Дніпро», 1990. – С. 23-34.
24.    Жулинський М. Голгофа українця В. Винниченка  [Текст] / під ред. М. Жулинського. – К.: «Криниця». 1991. – 350 с.
25.    Жулинський М. Щоденник Володимира Винниченка   [Текст] / під ред. М. Жулинського. – К., 1990. – № 9. – С.27-29.
26.    Зеров М. «Сонячна машина» як літературний твір  [Текст] / під ред. М. Зерова. – К.: «Дніпро», 1990. – С.435-457.
27.    Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст.: Підручник для студентів університетів [Текст] / під ред. О. Д. Гнідан. – К., 2005. – 432 с.
28.    Історія української літератури ХІХст. (70-90-ті роки): У 2 кн.: Підручник [Текст] / під ред. О. Д. Гнідан, Л. С. Дем’янівської. – К.: «Вища школа», 2003. – 439 с.
29.    Історія української літератури ХХ століття (1910-1930-ті роки): У 2 кн. [Текст] / під ред. В. Г. Дончика – К.: «Либідь, 1993». – 784 с.
30.    Капрійські сюжети: «Італійська» проза Михайла Коцюбинського та Володимира Винниченка [Текст] / під ред. Панченко. – К.: «Факт», 2003. – 496 с.
31.    Качуровський І. Функція краєвиду в прозі Володимира Винниченка  [Текст] / І. Качуровський // Слово. – Едмонтон, 1981. – №9. – C. 24-27.
32.    Клочек Г. Психологія натовпу у творчості В. Винниченка  [Текст] / Г. Клочек // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – К., 2001. – №3. – С. 8-11.
33.    Ковальчук О. Натовп на арені історії: актуалізація сили у практиках повсякдення (на матеріалі творів Володимра Винниченка) [Текст] / О. Ковальчук // Дивослово. – К., 2007. – № 6. – С. 9-12.
34.    Костюк Г. Володимир Винниченко та його доба [Текст] / під ред. Г. Костюка. – К., 2002. – С. 32.
35.    Костюк Г. Світ Винниченкових образів та ідей [Текст] / Г. Костюка // Слово і час. – 1990. – № 7. – С. 16–22.
36.    Кошова І., Панченко В. Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості: Книга розвідок та мандрівок [Текст] / І. Кошова // Дивослово. – К., 2005. –  №7. – С. 69–70.
37.    Кульчицький С., Солдатенков В. Володимир Винниченко [Текст] / під ред. С. Кульчицького. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2005. – 376 с.
38.    Лащик Є. Винниченкова філософія щастя [Текст] / Є. Лащик // Філософська думка. – К., 1998. – №1. – С. 136– 155.
39.    Лист Є. Чикаленка до В. Винниченка від 27 грудня 1907р. // Вежа. – К., 1997. – № 8–9. – 212 с.
40.    Лисяк-Рудницький І. Суспільно-політичний світогляд Володимира Винниченка  [Текст] / І. Лисяк-Рудницький // Історичні есе. – К.: «Основи», 1994. – С. 95-112.
41.    Лозицький В. Йому завжди боліла Україна  [Текст] / В. Лозицький // Рад. Україна. – К., 1990. – №10. – С. 26.
42.    Особливості сюжетобудови романів Володимира Винниченка 1910-х рр. [Текст] / Сучасний погляд на літературу: Збірник наукових праць. – К., 2000. – С. 74-87.
43.    Особливості творчої манери в малій прозі Володимира Винниченка // Формування і діяльність творчої особистості. Матеріали Міжнародної наукової конференції 28 квітня 1998 р. в м. Кривому Розі. Секція І. Філологія. – Дніпропетровськ, 1998. – С. 125-137.
44.    Панченко В. Володимир Винниченко. Парадокси долі і творчості: Книга розвідок та мандрівок [Текст] / під ред. В. Панченко. – К.: «Твім–іртер», 2004. – 287 с.
45.    Панченко В. Дивний роман (В. Винниченко, С. К. Голіцинська) [Текст] / В. Панченко // Наукові записки Кіровоградського державного ун–ту    ім. В.Винниченка. Серія: Філологічні науки. – Кіровоград, 2000. – С. 132-136.
46.    Панченко В. Є. Будинок з химерами. Творчість В. Винниченка 1900-1920 рр. у європейському літературному контексті [Текст] / під ред. В. Панченко. – Кіровоград, 1998. – 430 с.
47.    Панченко В. Риси психологічного портрета Володимира Винниченка  [Текст] / В. Панченко // Березіль. – К., 1997. – №111. – С.155-167.
48.    Пастух Б. Рання романістика Володимира Винниченка. – Складотворчий елемент українського модернізму  [Текст] / Б. Пастух // Дивослово. – К., 2007. – №2. – С. 50-52.
49.    Погорілий С. Неопубліковані романи Володимира Винниченка [Текст] / під ред. С. Погорілого. – Нью–Йорк, 1981. – 212 с.
50.    Поетика деталі в новелістиці В. Винниченка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика». – К., 2000. – № 9. – С. 12-15 .
51.    Слабошпицький М. Письменник світового масштабу (Штрихи до портрета Володимира Винниченка) [Текст] / М. Слабошпицький // Українська мова та література в школі. – К., 1991. – №2. – С. 23-25.
52.    Солдатенко В., Кульчицький С. Володимир Винниченко [Текст] / під ред. В. Солдатенко. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2005. – 376 с.
53.    Солод Ю. Українська література: конспект [Текст] / під ред.Ю Солода. – К.: Козаки, 1996. – 384 с.
54.    Харкун В. Герой-експерименттор у В. Винниченка  [Текст] / В. Харкун // Слово і час. – К., 1998. – № 11. – С. 62-66.
55.    Хороб С. Експресіонізм та символізм у новітній українській драмі. (До типологічної характеристики п’єс М. Куліша, В. Винниченка, С. Черкасенка та І. Кочерги в західноєвропейському контексті [Текст] / під ред. С. Хороба // Українське літературознавство. – №61. – Львів, 1995. – С.32-45.
56.    Шумило Н. Гармонійне і дисгармонійне в українській літературі початку ХХ ст. (Володимир Винниченко і сучасники) [Текст] / Н. Шумило // Київська Старовина. – К., 1998. – №5. – C.12-20.

Електронні джерела

57.    Громадсько-політична діяльність Володимира Винниченка [Електронний ресурс]. – Режим доступу:


Оплатить


 
 
 

Трошки реклами