.
www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038

Індивідуально-авторська адєктивна номінація в українській поезії ХХ століття



Ћплатить




ПЛАН
ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ НЕОЛОГІЗАЦІЇ……………………...…5
1.1 Поняття неологізм: сутність та особливості творення………………...…...5
1.2  Класифікація оказіоналізмів та їх значення ………………………………10
РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАЧАЛЬНИХ ТА ОБСТАВИННИХ ПРИСЛІВНИКІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ……………………………………………………………………….……16
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА  КОНКРЕТНИХ  ГРУП  АДВЕРБІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ ЗА  ФУНКЦІОНАЛЬНИМ   ПІДХОДОМ..…………………...….26
3.1 Якісно-означальні прислівники на позначення семантичних класів "людина"та "людина і природа"...........................................................................26
3.2 Обставинні темпоральні прислівники, що вказують на спосіб виконання дії відносно до моменту мовлення………………………………………….…..30
ВИСНОВКИ...........................................................................................................32
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………....……...37
ДОДАТКИ……………………………………………………………..…………40









ВСТУП
Актуальність дослідження. Всебічне вивчення лексико-семантичних категорій сучасної української мови належить до числа актуальних завдань лінгвістики. У цьому плані значний науковий інтерес становить клас прислівників, особливо семантична каталогізація прислівникової системи, котра є продуктом історичного розвитку української мови, численною невід’ємною складовою її словникового складу.
Відсутність загальноприйнятої концепції, різні аспекти дослідження спричинили появу семантичних класифікацій, починаючи від найдавніших граматик, зокрема М. Смотрицького, І. Ужевича, І. Могильницького та інших мовознавців, і закінчуючи сучасними граматиками української мови.
Останнім часом у лінгвістичній літературі простежується виразна тенденція досліджувати лексику як систему, з визначенням лексико-семантичних, тематичних груп.
Різним аспектам дослідження семантики прислівників у сучасній українській мові присвячені наукові розділи А. В. Майбороди, Л. І. Коломієць, К. Г. Городенської та ін. У російському мовознавстві відзначимо праці лінгвістів В. М. Володіна, Н. С. Ніколаївої, І. О. Попова та ін.
Вивчення особливостей прислівникової лексичної системи передбачає визначення типологічних властивостей окремих лексичних підсистем і їх уточнення, виділення лексико-семантичних груп, підгруп.
Об’єктом дослідження є семантичні ознаки прислівників сучасної української мови.
Предмет дослідження становлять лексико-семантичні групи прислівників української мови (якісно-означальної, порівняльно-уподібнювальної, локальної семантики, прислівники способу дії).
Мета дослідження – здійснити семантичний аналіз прислівників української мови, визначити їх лексичні підсистеми, виокремити лексико-семантичні групи, дати  характеристику окремим конкретним групам адвербіальних одиниць за функціональним підходом.
Варто зазначити, що досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) виявити, відібрати із загального складу української мови адвербіальні лексеми, скласти їх тезаурус;
2) визначити місце прислівників як лексико-граматичного класу слів у словниковому складі української мови;
3)  здійснити семантичний аналіз усіх одиниць прислівникової системи сучасної української мови, об’єднавши групи та підгрупи;
4) описати лексико-семантичні групи і підгрупи прислівників, визначити їх відмінні ознаки.
Методологічною основою роботи є розуміння мови як явища об’єктивної реальності, що закономірно організовується, функціонує і розвивається.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві зроблено спробу охопити весь склад лексичних одиниць, які прийнято кваліфікувати як прислівники, матеріал по класифіковано за семантичними ознаками, опрацьовані певні критерії цієї класифікації, що дало змогу окреслити в прислівниковій лексичній системі підсистеми, лексико-семантичні групи, визначити навіть їх кількісний склад.
Методи дослідження. Відповідно для досягнення мети і розв’язання поставлених завдань, використані різні методи дослідження: 1) класифікація лексичних одиниць за семантичними ознаками, визначення на цій основі певних класів, груп та їх опис, лінгвістична характеристика; 2) семантико-лінгвістичний аналіз конкретного матеріалу, опис його категоріальних ознак; 3) характеристика компонентів семантичної системи прислівників.
Теоретична і практична цінність визначається її актуальністю й науковою новизною.
Структура курсової. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури, який містить 30 джерел, додатків.





Ћплатить