Зовнішня політика України в період гетьманування гетьмана П. Скоропадського 2

---

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ КІНЦЯ 1917 – ПОЧАТКУ 1918 РР 6
1.1 Взаємини України з Європейськими державами після підписання Брестського миру 6
1.2 Україна та відносини з Німеччиною і Австро-Угорщиною 11
РОЗДІЛ 2 ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЗА ГЕТЬМАНСТВА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО 14
2.1 Українсько-російські взаємини 14
2.2 Гетьманат Скоропадського і країни Четверного Союзу 16
2.3 Відносини України з країнами Антанти 19
ВИСНОВКИ 24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 26

ВСТУП

Після повернення до влади в Україні Центральна Рада не змогла опанувати ситуацію, налагодити господарсько-економічне життя, розв'язати найважливіші соціальні проблеми. З одного боку, її неспроможність забезпечити постачання обіцяного продовольства країнам німецького блоку, намагання запобігти втручанню австро-німецької військової адміністрації у внутрішнє життя УНР вело до конфлікту з німцями. З іншого боку, соціалістичні гасла УЦР спричинювали незадоволення консервативних політичних сил і прискорили їх консолідацію. І німці, і опозиція на чолі з почесним отаманом Вільного козацтва генералом П.Скоропадським були об'єктивно зацікавлені в усуненні Центральної Ради з політичної арени. Українські консервативні сили порозумілися з німцями, і 26 квітня імператор Вільгельм II дав згоду на зміну українського уряду.
29 квітня 1918 р. на своєму засіданні УЦР ухвалила Конституцію УНР і обрала президентом України М.Грушевського. Згідно з Конституцією УНР проголошувалась суверенною, демократичною, парламентською державою. Конституція гарантувала широкі громадянські права і свободи громадянам, у тому числі й національним меншинам.
У цей самий день відбувався Всеукраїнський хліборобський з'їзд, на якому П.Скоропадського було проголошено гетьманом України. Його підтримали сили німецького блоку, які 29 квітня 1918 р. зайняли приміщення, де засідала Центральна Рада, і оголосили про її розпуск. Таким чином, унаслідок державного перевороту, який відбувся практично безкровно, Центральна Рада була усунута від влади, і в Україні було замінено демократичну республіканську форму державного управління на авторитарну – гетьманат.
Очоливши державу, гетьман П.Скоропадський зосередив у своїх руках законодавчу та виконавчу владу, що було зафіксовано у «Законі про тимчасовий державний устрій України» від 29 квітня 1918 р. Українську Народну Республіку перейменовано в Українську державу. Дослідження виявляється актуальним в міру того, що і сьогодні наша держава переживає не найкращі часи боротьби за свою незалежність і самостійність.
Проблему зовнішньої політики України в період гетьманування П. Скоропадського досліджували такі вчені, як Шаповал М., Шульгин О., Стахів М., Огієнко І., Дорошенко Д., Грушевський М. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є міжнародні політичні процеси в 1917-1918 рр.
 Предметом дослідження є зовнішня політика України за часів гетьманування гетьмана П. Скоропадського.
 Мета дослідження полягає в характеристиці зовнішньої політики України за часів гетьманування гетьмана П. Скоропадського. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати взаємини України з Європейськими державами після підписання Брестського миру;
2. Визначити особливості відносин з Німеччиною і Австро-Угорщиною;
3. Проаналізувати зовнішню політику України по відношенню до Росії;
4. Дати характеристику стосункам України і Четверного союзу;
5. Коротко охарактеризувати відносини України з країнами Антанти.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
3. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
4. Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему..
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.