Роль концепції Заповіту в Біблійній есхатології

---

                                                      
                                                   Зміст

Вступ...................................................................................................................2
Розділ 1. Есхатологія Старого Заповіту...........................................................5
           1.1 Есхатологічні концепції іудаїзму................................................5
               1.2 Царство Боже в фарисейському іудаїзмі..........................8    
Розділ 2. Есхатологія Нового Заповіту.............................................................10
         2.1 Есхатологічні моменти в чотирьох евангеліях........................10
         2.2 Притчі Ісуса як маніфестація вчення про Царство Небесне.....14
         2.3  Викуплення як основна ідея християнської есхатології...........22
Висновок………………………………………… ………………………..….....26
Література..............................................................................................................28

                                                  ВСТУП
        Мета роботи - дослідити роль концепції заповіту в біблійній есхатології. Есхатологічні очікування були притаманні різним епохам ,сам  термін есхатологія з\'явився лише в XIX ст.. Уявлення про кінець світу і встановлення Божого Царства, в якому постійно розвивалось,доповнювалось, адже відколи людина існує на землі і замислюється над собою і світом, перед нею постійно постає питання –чи все закінчується після смерті чи можливе якесь продовження.Очікування кінця світу, пришестя Христа хвилювало і хвилює християнську частину людства і за умов всезагального морального занепаду,зменшення впливу християнських церков на життя спільноти, що зумовлені системною кризою західної цивілізації; призводить до розповсюдження різноманітних трактування християнської есхатології, до зростання есхатологічних годин релігійного типу.
    Завдання дослідження полягають у тому, щоб:
- З\'ясувати роль поняття заповіту.
- Проаналізувати особливості та специфіку заповіту в Біблії
   - Розкрити значення заповіту в біблійній есхатології.
  Есхатологія є вирішенням проблеми долі людьської історії екзистенційної, дає надію і звільняє від страху конечності людської сутності, виступає як заспокійливий засіб, в ній здійснюється актуалізація людини та її буття. Обізнаність з християнської есхатологічної доктрини та особливостями її тлумаченням, може сприяти свідомій дії та реалізації власної свободи волі.Есхатологія – це доктрина, що стосується кінця існування світу й людини . В християнській традиції головним чином йдеться про відповідь на питання, що чекає людину після смерті, а світ після повторного приходу Христа.
       Об\'єкт дослідження — біблійна есхатологія.
 Предмет концепція заповіту як основа біблійної есхатології.
      У процесі роботи було використано значну джерельну базу. Основним джерелом є Біблія, книга двох заповітів -Старого та Нового. Старий Завіт містить угоди Бога з людьми. Отже, ця книга розкриває значення та зміст стародавніх заповітів. Згодом, з приходом на землю Сина Божого - Ісуса Христа, котрий зійшов на землю, щоб звільнити від гріха і загибелі людство, Новий Заповіт постає між Богом і людиною. Христос є гарантом Нового Заповіту, бо через віру в Нього людина стає дитиною Бога.   
   Есхатологічні очікування займають важливе місце в Новому Заповіті: в
посланнях апостола Павла, в Об’явленні Івана Богослова присутня велика
кількість есхатологічний моментів, в яких говориться про те як будуть здійснюватись останні часи, позначаються етапи їх реалізації та діючі особи.
Дані писання були підґрунтям для різноманітних тлумачень вчення Христа про кінець світу.
   В Біблії викладене різне розуміння того, як буде здійснюватись друге пришестя Христа, Страшний суд, покарання грішників, тривалість їх мук, блаженство праведників та ін. Мета Бога реалізується не лише через частину людства – історію одного народу – Ізраїлю, подіями життя якого насичений Старий Заповіт. Задум адресовано цілому – всім народам світу, він втілюється як у часі, так і в просторі.  Грандіозний розмах й цілераціональність цілеспрямованих дій задуму Божого спасіння світу в просторово-часовому континуумі, як представлено його у Святому Письмі та у давньоруській літературі, не мав аналогів у жодній тогочасній філософській чи релігійній системі. Уявлення щодо історії як задуму Божого є лише одним із фрагментів цілокупного образу Світової Історії, який містить давньоруська ранньосередньовічна писемність. Але навіть висвітлення цього фрагменту свідчить про інтелектуально-духовне багатство наших далеких предків.