Ідейно-художня проблематика у творі Лесі Українки Лісова пісня

---

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. «Лісова пісня» – взірець неоромантизму 6
1.1 Драма-феєрія – поєднання реального і фантастичного, зіставлення двох світів 6
1.2 Неоромантичні проблеми твору 9
РОЗДІЛ 2. Ідейно-художня роль української міфології у драм і-феєрії» «Лісова пісня» 13
2.1 Система образів у драмі 13
2.2 Міфологічний світ «Лісової пісні» 17
ВИСНОВКИ 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 25
ДОДАТКИ 27

ВСТУП

З початку ХХ століття літературознавці і дослідники творчості Лесі Українки намагалися визначити політичні, релігійні, національні погляди цієї визначної письменниці. В комуністичні часи Лесю Українку зображали сформованою революціонеркою, а в навчальних закладах України часто пропонували для вивчення ті твори, в яких Леся писала про знедолене життя «трудового народу», і в яких, ніби, чулися заклики до майбутньої «соціалістичної революції»...
Актуальність дослідження. Часи змінилися і вже сьогодні про Лесю Українку, нарешті, говорять переважно як про невтомну проповідницю української національної ідеї і борця за самостійну Україну. І знову підбираються відповідні до часу твори... Але в усі часи щиро відзначали її самобутній твір «Лісова пісня», в якому письменниця зібрала міфічні образи давньої релігії українців та інших сусідніх народів. Саме цей твір був визнаний як найкращий твір Лесі Українки на тему язичництва, а означенням духовного стану письменниці стали слова головної героїні» Лісової пісні» Мавки: «Я в серці маю те, що не вмирає!» [21].
 Чимало вже написано досліджень, в яких розглядається міфологічний світ «Лісової пісні». Усі дослідники творчості письменниці майже одноголосно зауважують, що в цьому легендарному творі найповніше зібрано пантеон низових Богів і духів, які завжди жили поряд з людьми. Найчастіше розглядалися ті образи, імена яких письменниця винесла на початок твору у «список діячів «Лісової пісні». До нього, крім людей, увійшло лише 13 імен: Лісовик, Водяник, Доля, Той, що в скалі сидить, Перелесник, Той, що греблі рве, Потерчата, Куць, Мавка (Лісова ), Русалка (Водяна), Русалка Польова, злидні, Пропасниця.
В той же час, літературознавці розглядали ці образи, послуговуючись переважно поверховими поясненнями етнографів-християн. «Лісова пісня» – художній твір, тому письменниця і не намагається зберегти незмінними усі народні вірування українців кінця ХІХ століття про невидимий світ, а використовує вже доволі поруйновані міфо-релігійні знання й уявлення волинян для свого літературно задуму. Цей задум і досі не з’ясований, хоча чимало дослідників творчості Лесі Українки робили спроби відгадати його. Також ще й досі ще не проведено ґрунтовного і глибинного дослідження ні «Лісової пісні», ні всієї творчості письменниці.
Проблему особливостей ідейно-художньої проблематики у творі Лесі Українки «Лісова пісня» досліджували такі вчені, як Аврахов Г.Г., Бичко А.К., Демська Л.М., Єфремов С.О., Скупейко Л., Чижевський Д. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристики ідейно-художньої проблематики у творі Лесі Українки «Лісова пісня». Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати драму-феєрію як поєднання реального і фантастичного, зіставлення двох світів;
2. Визначити неоромантичні проблеми твору;
3. Дослідити систему образів у драмі;
4. Коротко охарактеризувати міфологічний світ «Лісової пісні».
Об’єктом дослідження є драматургічна й поетична творчість Лесі Українки.
 Предметом дослідження є драма-феєрія «Лісова пісня».
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод лексико-семантичного аналізу для виявлення особливостей мови письменниці.
3. Метод художнього аналізу твору використовувався з метою характеристики ідейно-художніх особливостей «Лісової пісні».
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.