Вплив партій лівого спрямування на політичний курс української держави

---

Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ I Загальнотеоретичний аналіз лівого сектору партійної системи України
   1.1 Поняття лівих політичних партій та їх загальна характеристика.............6
   1.2 Становлення лівих політичних партій в Україні.......................................10
Розділ II Законотворча діяльність лівих протягом 90-х початок 2000-их років
   2.1 Ліві у Верховні Раді II та ІІІ скликання......................................................17
   2.2 Парламентські (2002 р., 2006 р.) та останні президентські (2004 р.) вибори для лівих сил.............................................................................................22
Розділ III Особливості сучасного розвитку лівих партій України
   3.1  Наслідки останньої виборчої кампанії для лівих сил..............................27
   3.2  Проблема трансформації та інтеграції партій лівого спрямування........31
Висновки................................................................................................................35
Список використаних джерел та літератури…………………………………..38
Додатки……………………………………………………………………….......41

ВСТУП
Необхідні соціально–політичні та інституційні зміни в українському суспільстві неможливо здійснити без формування повноцінних українських партій, головним покликанням яких, насамперед, є розвиток громадянської думки та формування стратегії суспільного поступу. В сучасній Україні ідеї політичного плюралізму і багатопартійна політична система дістала своє закріплення на конституційному рівні, який виражається в визнанні права громадян на об’єднання в політичні партії і громадські організації, організації суспільного життя на принципах політичного, економічного і ідеологічного блага. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної свободи громадян, приймають участь у виборах. Крім Конституції статус політичних партій в Україні закріплено в Законі України “Про об’єднання громадян”, в виборчому законодавстві.
Згідно з ст.2 вищеназваного закону політична партія є об’єднання громадян – стронників визначеної загальнонаціональної програми загального розвитку, яка має за головну мету - участь у розробці державної політики, формування органів влади, місцевого самоврядування і представництво в їх складі.
За останніми даними, що були оприлюднені Міністерством Юстиції України зареєстровано близько 130 політичних партій, які ведуть боротьбу за владу. Актуальність роботи полягає в тому, що зараз досить-таки гостро поставлено питання щодо лівих політичних партій, оцінки їх діяльності, визначення місця лівих партій в політичній та партійній системі України в цілому. Кризу української лівиці видно неозброєним оком. Кожні з останніх виборів у Верховну Раду відсівали з-поміж парламентських партій одну ліву силу. У 2002 році з Ради пішли прогресивні соціалісти Наталії Вітренко, через чотири роки з парламентом попрощалися «об'єднані» есдеки, цього року в Раду не потрапили соціалісти. Не виключено, що наступними в цьому ряду стануть комуністи, питання лише в тому коли саме це відбудеться.
 Об’єктом роботи є ліві політичні партії в Україні, а предметом -  їхній вплив на політичний процес в державі.
Метою даної курсової є дослідження розвитку лівих політичних партій від початку незалежності України до сьогоднішнього часу, аналіз їхньої законотворчої діяльності у парламенті, перспективи трансформації та інтеграції лівих сил у майбутньому.
Виходячи з мети даної роботи, були поставлені наступні завдання:
1. проаналізувати основні аспекти розвитку партійного спектру і місця в       ньому лівих;
2. дослідити розвиток лівого сектору в умовах багатопартійності;
3. проаналізувати законотворчу діяльність лівих партій;
4. визначити проблеми трансформації та інтеграції лівих сил;
Щодо стану наукової розробки проблеми, то цілком очевидно, що дане питання неодноразово  ставало темою для  дослідження та обговорення у засобах мосової інформації. До числа  науковців, які досліджували цю проблему належить, зокрема, Олекса Голубуцький, який є автором книги “Політичні партії України”. Автор детально охарактеризував зародження та розвиток більшості партій нашої держави, вказав на передумови їх виникнення та процес еволюції кожної з них. Також досить цікавою для нашого дослідження є книга О. Гараня та О. Майбороди „Українські ліві між ленінізмом і соціал-демократією”, оскільки автори детально охарактеризували законотворчу роботу лівих у Верховній раді ІІ, ІІІ та IV скликання. Варто згадати і ряд статтей, таких як „Примара лівого реваншу” Юрія Корогодського, яка була опублікована в Українській правді. Автор статті аналізує наслідки позачергових виборів до парламенту для лівих сил. Важливими були матеріали круглого столу, який був присвячений проблемам трансформації лівого руху в Україні, а також інтерв’ю з А. Єрмолаєвим, який порівнював вибори до ВРУ у 2006 році та позачергові вибори 2007 року, давав свої аналітичні оцінки з приводу цього питання, особливо що стосується поразки соціалістичної партії на останніх виборах. Також ще ряд інших дослідників присвятили свої наукові доробки для вивчення розвитку лівого сектору партійної системи України. Отож, в роботі використані публікації періодичної преси, монографії, матеріали круглих столів, та інші довідкові видання.
В процесі написання  роботи ми використали такий методологічний апарат:
 Метод порівняння;
 Історичний метод;
 Метод аналізу та синтезу;
 Метод обробки статистичних даних.
Відповідно до мети та завдань, робота складається з вступу, трьох розділів,  висновків, списку використаної літератури та додатків.