.
www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038

Зовнішня політика України за часів Директорії



Ћплатить




ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ НОВОГО ЕТАПУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У ПЕРІОД  ДИРЕКТОРІЇ    6
РОЗДІЛ 2. ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ СТОСУНКИ ДИРЕКТОРІЇ З КРАЇНАМИ АНТАНТИ ТА ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ    11
2.1 Відносини Директорії з країнами Антанти    11
2.2 Директорія і країни Четверного союзу    16
РОЗДІЛ 3. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ    21
3.1 Взаємини Директорії УНР з більшовицьким урядом    21
3.2 Стосунки Директорії із «Білою Росією»    26
ВИСНОВКИ    32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    34


 
ВСТУП

Сучасні зовнішньополітичні устремління України як в напрямку Російської Федерації, так і в Європейському, а також драматичний перебіг процесів державного будівництва актуалізують наукове дослідження уроків першого у минулому столітті досвіду національного державотворення 1917-1921 рр. Але попри його очевидність, вирішення цього завдання ще далеке від завершення. Зокрема, історія вироблення та реалізації зовнішньополітичної доктрини Української Народної Республіки її урядовими партіями за доби Директорії донедавна майже не розглядалася окремо від інших аспектів діяльності українського проводу того часу.
І все ж процес деідеологізації історичної науки, який розпочався наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ ст. створив нову політичну ситуацію. Намагаючись знайти аргументовані відповіді на численні питання, які постають у ході зовнішньополітичної діяльності незалежної України сьогодні, ми щоразу частіше звертаємося до напівзабутих чи недавніх сторінок історії нашої країни.
Проявом подібних тенденцій стало формування нових підходів та оцінок до періоду Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр. і міжнародної діяльності Директорії УНР зокрема. В незалежній Україні ми маємо не лише можливість, але й відчуваємо потребу переосмислення вітчизняної спадщини для повноправного входження у світове співтовариство, тому вкрай важливо зробити спробу реконструкції подій історії України початку ХХ ст., особливо її зовнішньополітичної діяльності та місця й ролі в регіональній структурі міжнародних відносин.
Щоб мати можливість для вироблення кваліфікованих рекомендацій дипломатам і політикам сьогодення, історики зобов’язані уважно вивчити зміст і причини невдач міжнародної діяльності національних урядів під час державницько-визвольних змагань 1917-1920 рр., зважаючи на значну кількість аналогій із сучасним періодом у житті України. Це завдання навіть теоретично неможливо виконати без масштабного аналізу, поряд із вітчизняною літературою, також і наукового доробку істориків української діаспори, вчених далекого зарубіжжя. Тільки в такому разі вдасться оцінити ступінь повноти, рівень, напрям і методи вивчення зовнішньої політики УНР за доби Директорії, усунути неадекватні реаліям історичного процесу судження та висновки. Крім того, поглиблення об’єктивного дослідження даної проблеми – важливий засіб суттєвого поліпшення якості наукових праць з історії Української революції.
 Проблему зовнішньої політики України за часів Директорії досліджували такі вчені, як Билан Ю., Горак В., Діденко В.В., Коломієць С.С., Каменецький І., Коцур А., Кучик О., Мірчук П., Стахів М., Шульгин О. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці зовнішньої політики України за часів Директорії. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1.    Охарактеризувати становлення нового етапу міжнародних відносин у період  Директорії;
2.    Проаналізувати відносини Директорії з країнами Антанти;
3.    Дати характеристику стосункам Директорія і країни Четверного союзу;
4.    Окреслити особливості взаємин Директорії УНР з більшовицьким урядом
5.    Коротко охарактеризувати Стосунки Директорії із «Білою Росією».
Об’єктом дослідження виступає діяльність Української Народної Республіки на міжнародній арені за доби Директорії.
Предметом дослідження є процес формування міжнародних відносин УНР та їхню еволюцію кінця 1918 –1920 рр.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1.    Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2.    Метод ретроспективного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел та історичних документів.
3.    Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження, наприклад, чисельності збройних сил та статистики втрат в боях.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про зовнішню політику України за часів Директорії. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.




Ћплатить