Гендерні характеристики мовленнєвої поведінки

---

ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ    6
1.1. Поняття гендеру: особливості, характеристики    6
1.2. Мовленнєва взаємодія, комунікативні тактики та стратегії    15

РОЗДІЛ 2. ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ У МОВЛЕННЄВОМУ ВІДОБРАЖЕННІ    20

2.1. Вербальне вираження концепту «стать»    20
2.2. Гендерні стереотипи мовленнєвої поведінки    26

ВИСНОВКИ    34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    36
ДОДАТКИ    41
 
ВСТУП

    
«Гендерні дослідження» як самостійна та незалежна сфера наукових та освітніх інтересів є збірним поняттям для сучасних гуманітарних теорій – економічних, соціальних, політичних, лінгвістичних та інших, які так чи інакше інтерпретують проблему взаємини статей і використовують новітнє її позначення – «гендер».
Перше визначення гендеру виникло у зв’язку з феміністським аналізом «сучасного суспільства» – критикою дискримінаційного положення жінок. У статті антрополога Гейла Рубіна «Обмін жінками: нотатки з приводу політичної економії статі « (1975), «гендер» визначається як «комплекс угод, регулюючих біологічна стать як предмет суспільної діяльності» [38].
Актуальність дослідження. Гендерні дослідження вводять в науковий обіг специфічну термінологію, широко поширену у всіх гуманітарних науках. Предметом гендерних досліджень стають уявлення про особливості чоловіків і жінок, їх особливі риси. В сучасному мовознавстві питання гендерних особливостей мовленнєвої поведінки набуло надзвичайної актуальності. Все це пов’язано не лише з поширенням боротьби жінок за свої права, а й з великими змінами на політико-соціальному рівні. Як бачимо, все частіше і частіше на керівних посадах в різних країнах світу постають саме жінки. Дослідження гендерних особливостей мовленнєвої поведінки дасть змогу розробляти нові підходи до написання політичних промов, виявити невідомі до сьогодні технології спілкування тощо.
Проблему гендерних особливостей мовленнєвої поведінки досліджували такі вчені, як Говорун Т.В., Кікінежді О.М., Кирилина А. В., Лавріненко H.B., Пушкарева Н. Л., Романова Н.Ф., Ставицька Л.О., Тараненко О.О., Фоменко О.С. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці гендерних особливостей мовленнєвої поведінки. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1.    Охарактеризувати поняття гендеру: особливості, характеристики;
2.    Узагальнити інформацію про мовленнєву взаємодію, комунікативні тактики та стратегії;
3.    Дослідити гендерні стереотипи мовленнєвої поведінки;
4.    Проаналізувати вербальне вираження концепту «стать» на прикладі англомовних статей за авторством чоловіків та жінок.
Об’єктом дослідження є особливості мовлення чоловіків та жінок в сучасному англомовному суспільстві.
    Предметом дослідження є англомовні статті за авторством чоловіків та жінок.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1.    Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2.    Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3.    Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4.    Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5.    Емпіричний для практичної частини роботи.
6.    Метод лексико-семантичного аналізу для аналізу друкованих видань та наведення прикладів в роботі.
7.    Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
8.    Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про гендерні особливості мовленнєвої поведінки. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.