Хороші ресурси

  • Нема контенту для цього блока!

Скачати курсову роботу

  • - цікава курсова робота. - дипломна робота.

Студентські статті

  • Нема контенту для цього блока!

Наукові ресурси

Украинская Баннерная Сеть www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038

Психоаналіз. Історія виникнення і розвитку. Драма Г. Ібсена Привиди




Зміст
Вступ..............................................................................................................2
І Розділ ПСИХОАНАЛІЗ, ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ....................................................................................................6
1.1. Загальне поняття про психоаналіз і його завдання..................6
1.2. З.Фройд. Загальне розуміння психоаналізу..............................7
1.3. Методи психоаналізу................................................................11
ІІ Розділ ПСИХОАНАЛІЗ ОДНОГО З ГОЛОВНИХ ОБРАЗІВ ДРАМИ........................................................................................................16
2.1. Зв’язок драми Г. Ібсена з творами інших авторів..................16
2.2. Аналіз поведінки і зв’язок фру Алвінг з іншими героями драми............................................................................................................19
Висновок......................................................................................................23
Список використаної літератури...............................................................25
Вступ
 Драма Г. Ібсена „Привиди” була написана у 1881 році (деякі джерела датують її написання 1882 роком), в епоху реалізму в літературі.
       Реалізм – це літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Починаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у Франції, а згодом в інших європейських літературах. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення. Реалізму притаманні такі риси: [13;2]
 Раціоналізм, раціоцентричний психологазм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів.
 Принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється, як критерій художності, як сама художність.
 Характер і вчинки героїв пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя.
 Конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди.
 Вільна побудова творів.
 Перевага епічних, прозових жанрів в літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва.
 Розв’язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.
 Правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і                                          характерів у типових обставинах при правдивості деталей. [13;3]    
         Головною рисою реалізму у драмі Г. Ібсена „Привиди” було введення монологу у кінці твору. Метою цього монологу було показати осмислення героєм своїх помилок, оцінення реальності і обдумування над його вчинками. В даному випадку це був Освальд, який ніби сповідався в кінці драми перед своєю смертю, ведучи довгий монолог про своє життя.       
     Актуальність дослідження. Проблема, яка постає в драмі Г. Ібсена „Привиди”, а зокрема стереотипи, які давлять на людей, є актуальною і в сучасному суспільстві. Обмануті або зраджені жінки ретельно намагаються приховати „походеньки” своїх чоловіків від загалу, оскільки вони бояться осудження зі сторони друзів чи сусідів. Також, жінки які розвелися чи стали вдовами невірних чоловіків, усілякими способами намагаються позбутися усіх речей, що можуть нагадати їм про зраду чоловіка.
 Метою дослідження є прослідкувати поведінку зрадженої дружини, одного з головних персонажів драми – фру Алвінг, і проаналізувати її реакцію на повернення подій минулого в теперішнє і їх вивільнення через її сина, Освальда. Аналіз буде здійснюватись на основі методів психоаналізу за З. Фройдом.
 Завдання. Проаналізувати поведінку обманутої жінки згідно з методом психоаналізу.
Метод дослідження. Культурно-історичний, порівняльний і метод глибинного аналізу.
 Предметом дослідження є драма Г. Ібсена „Привиди”, яка була написана у 1881 році і в якій Г. Ібсен на власному досвіді описав сімейні проблеми, які виникають майже у кожній сім’ї.
 Об’єктом дослідження є одна з головних образів драми Г. Ібсена „Привиди” - фру Алвінг – вірна, але зраджена дружина військового і турботлива мати.
 Новизна дослідження полягає у аналізі одного з головних образів твору, опираючись на психоаналіз, який був відкритий З. Фройдом на початку ХХ століття.
 Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів і висновку.
І розділ (теоретичний) „Психоаналіз, історія виникнення і розвиток” складається з трьох підрозділів. В ньому розглядається історія виникнення, розвиток і методи психоаналізу, а також загальне бачення і відкриття психоаналізу З. Фройдом.
  ІІ розділ (практичний) під назвою „” включає в себе інформацію про зв’язок драми Г. Ібсена з творами інших авторів, а також аналіз головної героїні драми фру Алвінг.
 У вступі подається інформація про епоху в якій працював автор і наводяться деякі приклади притаманних рис епохи в драмі і стилю в якому писав Г. Ібсен. А також зазначені: мета, завдання, метод, предмет, об’єкт і новизна дослідження. Також вказана структура курсової роботи і огляд п’яти джерел використаних у роботі з описом їх головних концепцій.
 Під час роботи використовувалась інформація з наступних основних п’яти критичних джерел: З. Фрейд „Я и Оно”, „Вступ до психоаналізу”, „Толкование сновидений”, а також Ж. Шарко „Метод катарсису” і О. Бойченко „Патанатом Генрик Ібсен”.
 В праці „Я и Оно” З. Фройд розгортає структурну концепцію психіки, що виводить всю психічну динаміку зі взаємодії трьох інстанцій: Я (свідомість), Воно (підсвідомість) і Супер-Я (допізнаване).
 В праці „Вступ до психоаналізу” автор зосереджує свою увагу на відкритті самого психоаналізу, як методу лікування психічних неврозів і самоаналізу.
 Робота „Толкование сновидений” в основному направлена на убачене З. Фройдом наявності в психіці людини типових форм реагування, зокрема Едипів комплекс і комплекс Електри.
 У статті „Метод катарсису” Ж. Шарко розповідає про новий відкритий ним і З. Фройдом метод лікування психічних розладів у людини без допомоги гіпнозу.
 Зі статті О. Бойченка „Патанатом Генрик Ібсен” були взятті відомості про наявні схожі риси у написанні драми Г. Ібсена „Привиди” з творами як зарубіжних, так і вітчизняних авторів.
 


Оплатить


 
 
 

Трошки реклами