Формування іміджу політика за допомогою рекламних засобів

---

План
Вступ
Розділ I. Поняття “іміджу”.
            § 1. Визначення поняття “іміджу” та його основних          властивостей.
            § 2. Функції іміджу та поділ на типи.
Розділ II. Особливості іміджу політика
Розділ III. Специфіка використання рекламних засобів у формуванні іміджу політика.
Висновки.
Список використаної та цитованої літератури

Вступ
Сьогодні слово “імідж” стало досить поширеним. Але імідж не є монополією нашого часу. Він існує з тих пір, як існує суспільство. Ми можемо побачити, що з виникненням політичних та суспільних відносин, зусилля правителів були спрямовані на формування свого іміджу. Наприклад, фараони, котрі зводили піраміди за три тисячі років до нашої ери, створювали не просто гробниці, вони створювали символічну вічність своєї влади. І вони досягли своєї мети. Їхнім іменам приписували походження різних сторін життя та культури, їх вважали авторами різних релігійних та наукових писань. Час їхнього царювання одержав назву “епоха будівельників пірамід”. Піраміди є монументальним свідченням влади царів, їхньої перемоги над смертю.
Схожі приклади ми можемо знайти в історії практично будь-якої країни. Концепцію іміджу можна простежити в працях філософів протягом всієї історії політичної думки. Однак, лише в наш  час імідж почав так поширюватись та владарювати над розумом людей.
Імідж – це соціальний феномен. У ньому присутні свої біологічні підстави, але, в цілому, імідж є соціальним за своєю природою. Можна, навіть, стверджувати, що з іміджу починається суто людське: в тварин не має нічого подібного. Тварини бояться, але не соромляться. А соромитись – означає боятися не за себе, а за свій образ в очах інших. До того ж, це відбувається навіть тоді, коли людина залишається на самоті. Тому що й в такі моменти, вона постійно продовжує думати про те, як оцінили б її поведінку інші.
Отже, імідж – це особистість для “інших”. Але, великою мірою це  й особистість для “себе”, але сприйманого ніби з боку.
Імідж в концентрованій формі задає суть людини чи організації. Відштовхуючись від іміджу, ми можемо будувати свої взаємовідносини з іншою людиною: вибирати його в депутати, назначати на посаду, віддавати йому свої голоси в якості майбутнього президента.
Імідж чітко прив’язаний до свого часу. Зміна середовища призводить до зміни будь-якого іміджу.
Актуальність теми полягає в тому, що:
1. існування іміджу зумовлене особливостями сучасної культури, тому що сьогодення пропагує зовнішньо-орієнтований тип людини,  котра всі свої норми поведінки та стиль життя отримує ззовні;
2. на сучасному етапі розвитку політики та економіки поняття “іміджу” стає актуальнішим через те, що воно більше використовується в політичній рекламі;
3. використання іміджу є присутнім в усіх сферах нашого життя;
4. імідж є природнім продуктом обробки великих масивів інформації. Оскільки ми не можемо зберігати весь цей об’єм, ми починаємо користуватись ярликами – іміджами;
5. формування іміджу є важливим в політичній сфері, а найбільше – під час виборчої кампанії.
Мета дослідження полягає в розкритті сутності іміджу, а також у з’ясуванні особливостей іміджу політика. Також метою є розглянути вплив рекламних засобів на формування іміджу.
Об’єктом дослідження виступає імідж та особливості іміджу політика.
Для досягнення мети даного дослідження ми поставили перед собою такі завдання:
1. визначити поняття “іміджу”;
2. розкрити суть іміджу;
3. з’ясувати властивості та функції іміджу;
4. визначити типи іміджу;
5. з’ясувати особливості іміджу політика;
6. проаналізувати особливості реклами;
7. визначити рекламні засоби;
8. продемонструвати специфіку використання рекламних засобів при формування іміджу політика
Тема іміджу в Україні, на сучасному етапі розвитку, не має досить розвинутої джерельної бази. Ця тема є відносно новою та специфічною, лежить на межі різних дисциплін і повністю не досліджена.
Теорію іміджу досліджує в своїх працях Почепцов Г.Г. Розповсюдженими працями, в яких автор досліджує та аналізує імідж, а також дає практичні поради, є такі його праці як “Профессия: имиджмейкер” (1996), “Имидж: от фараона к президенту” (1997), “Теорія комунікації” (1996), “Как стать президентом: избирательные технологии XX века” (1999), “Имиджеология” (2000).
Також проблему іміджу досліджували такі автори як Браун Л. “Имидж – путь к успеху”, Берд П. “Продай себя. Тактика совершенствования Вашего имиджа”, Дейвис Ф. “Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин”, Панасюк А. “Вам нужею имиджмэйкер?” В своїх працях вони дають нам практичні поради щодо того, як формувати свій імідж, а також висвітлюють питання як досягнути успіху за допомогою хорошого іміджу.
Формування іміджу політика та політичної реклами досліджували такі автори, як Цуладзе “Формирование имиджа политика в России”, Ляпіна Т. “Политическая реклама”, Феофанов О. “Реклама: новые технологии в России” та ін.
Методи і способи дослідження: проблемно-пошуковий, аналізу, синтезу та метод узагальнення.