Демонологічні мотиви у романі-баладі Валерія Шевчука Дім на горі

---

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ  I. Українська демонологія в повісті – преамбулі «Дім на горі»……5
РОЗДІЛ  II. Цикл оповідань «Голос трави» : демонологічні мотиви; художня                                своєрідність ……………………………………………………………………...16
ВИСНОВКИ………………………………………………………..……………24
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………...………..…28

ВСТУП
В останні роки досить помітною є тенденція до оновлення естетичних принципів українській літературі, зумовлена багатьма соціально-психологічними чинниками. Серед них – гострота і різноманітність морально-етичних проблем, динамічність суспільної та індивідуальної свідомості, зрештою, проблема збереження індивідуальності у масовому суспільстві, подолання «відчуженості», уміння віднаходити втрачені смисли та знакові символи існування. Фольклорно-міфологічна умовність, виступаючи в сучасній прозі носієм філософської напруженості й художнього лаконізму, здійснює безпосередній вплив і на жанрово-композиційну структуру твору. Адже кожна нова спроба синтезувати народно-фантастичне і реальне, нове і традиційне розширює можливості епічного письма, видозмінює художню конструкцію роману, забезпечує йому оновлюючий розвиток. Щоправда, погоджуючись із думкою А.Кравченка, можна  зауважити, що в сучасній українській прозі  загалом, використання міфологічних сюжетів та образів дещо обмежене .   Актуальність теми. Світова література сьогодні активно звертається до архетипів народного світогляду, народного міфологічно-фольклорного мислення.  Художній міфологізм у сучасній прозі – проблема складна і далеко не однозначна, тому вона потребує більш детального аналізу та вивчення. Сам термін визначають як безпосереднє звернення до міфології або як «нову міфотворчість», тобто створення узагальнюючих образів, подібних чимось до міфу (т.зв. літературні аналоги міфу). Дослідник міфів. А.Звєрєв, наприклад, вважає, що «існує міф, який не винаходиться, а запозичується з метою переосмислення, і такий, що ніби народжується безпосередньо під час оповіді»[5, 249].

Теоретична база роботи. Дослідженям прози Валерія Шевчука в окремих її аспектах, зокрема роблячи основний акцент на демонологічних мотивах, займалися А.Кравченко[6;57-62], В.Милорадович[9;72-80], М.Павлишин [14;143-156], М.Жулинський [18;8-19]. 
Метою роботи є дослідження  демонологічних  мотивів у романі-баладі                           В. Шевчука „Дім на горі‟. А це передбачає виконання таких завдань:  
    -     Дати загальну характеристику повісті – преамбулі „ Дім на горі ‟.
    -      Охарактризувати  цикл оповідань „Голос трави‟.
    -    Дослідити та проаналізувати образи чорта, перелесника, домовика та        відьми.
Об\'єктом дослідження є  роман-балада В. Шевчука „Дім на горі‟.
Предметом є демонологічні образи.
Теоретична і практична цінність дослідження  полягає у можливості її використання  під час подальших досліджень демонологічних мотивів  у творчості В. Шевчука, при  вивченні української літератури у вищих учбових закладах, у школі, під час написання курсових робіт.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновкової частини та списку використаної літератури.
Новизна роботи полягає у аналізі демонологічних образів, зокрема таких як чорт, перелесник, домовик та відьма, їх тлумаченні та інтерпретації автором.