Міжкультурна комунікація в контексті глобалізації

---

ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................3                                             РОЗДІЛ 1 ЯВИЩЕ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ СПЕЦИФІКИ СУЧАСНОГО ДІАЛОГУ КУЛЬТУР………………............................7
 1.1. Класичне та новітнє трактування феномену глобалізації................7
 1.2. Вплив національно-культурних чинників на процес спілкування  …………………………………………………………………………...………11
 1.3. Трансформація норм мовленнєвого етикету в глобалізованому  світі………..………..……………........................................................................19
 РОЗДІЛ 2 ГЛОБАЛЬНА МОВА ЯК ДОМІНУЮЧИЙ ЗАСІБ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ, ЇЇ ВПЛИВ НА МОВИ ТА НАЦІЇ СВІТУ…………..………………………………………………………………..…….25
  2.1. Залежність мовної карти планети від глобалізації………….........25
 2.2. Сучасна мовна ситуація у світі…….................................................31
 2.3 Вплив англійської мови на українську мову та культуру  спілкування…………………….................................................................... ......36
ВИСНОВКИ.........................................................................................................53
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…….............................................56
ДОДАТКИ………………………………………………………………………51 
 
ВСТУП
Спілкування людей – це складний, багатогранний процес, який залежить від багатьох чинників, зокрема, етнопсихологічних особливостей мовця, спричинених національно-культурними чинниками. У сучасному динамічному світі встановлення та розширення міжнародних контактів є невід’ємною складовою життя. Необхідним атрибутом міжнаціонального спілкування є високий рівень не лише професійної майстерності та загальної культури, а й культури спілкування з іноземними співрозмовниками. Комунікація завжди відбувається в межах певної культури із використанням конкретної етнічної мови, неповторних мовних картин світу, а також законів спілкування, випрацюваних у межах цієї мови і культури. Потрапляючи в інше культурно-мовне середовище, людина фактично потрапляє в інший світ цінностей і законів комунікації. Це необхідно враховувати всім, хто спілкується з носіями інших культур і мов.
Ще один доволі важливий елемент міжнаціональної комунікації, який набув надзвичайної актуальності в останні роки, – це явище глобалізації світу на рівні не лише економіки та політики, а й культури, яка дедалі частіше втрачає свої самобутні цінності в обмін на здобутки інших, більш поширених та відомих у всьому світі культур. Таким чином, в умовах глобалізаційних процесів етикетні правила та норми міжкультурної комунікації зазнають істотних змін, піддаючись тим формам спілкування, які вже стали універсальними та охопили широкі кола людей і навіть країн. Такий тотальний вплив глобалізації культури має як позитивні, так і негативні сторони, а тому має як прихильників, так і опонентів.
На сьогодні в якості одного з найбільш поширених аргументів у культурологічній критиці глобалізації звучить теза про експансію англійської мови, яка ніби розвивається за рахунок інших мов, сприяючи занепаду місцевих та національних культур. Англійська мова стала головним інструментом міжнародного спілкування і існує чимало причин історичного, економічного та політичного характеру, які пояснюють той факт, що це сталося саме з цією, а не з будь-якою іншою мовою. Разом з тим, саме перетворення однієї зі світових мов у засіб глобальної комунікації – історичний імператив, без якого глобалізований світ міг би стати новим Вавилоном. З такої точки зору можна трактувати глобалізацію як позитивне явище.
Сукупність вищезазначених чинників є свідченням того, що дедалі більш актуальним стає вивчення особливостей міжкультурної комунікації, яка деформується внаслідок безпосереднього впливу на неї з боку процесу глобалізації. Актуальність теми зумовлена і тим, що робота виконана в галузі сучасної лінгвістики, спрямованої не лише на дослідження існуючої у глобалізованому світі мовної картини, але й на прогнозування та коригування ситуації, що склалася. Йдеться про те, що дедалі більш поширеними стають запозичені з інших мов (зокрема, англійської) терміни, при чому не лише спеціалізовані чи такі, що відображають унікальні культурні поняття, але й загальновживані, які мають свої відповідники і в українській мові.    
Мета цього дослідження полягає у з’ясуванні впливу глобалізаційних процесів на міжкультурну комунікацію, наслідком якого є деформація національних мов під тиском глобальної.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких конкретних завдань:
– проаналізувати класичне та новітнє трактування феномену глобалізації;
– з’ясувати вплив національно-культурних чинників на процес спілкування;
– розглянути трансформацію мовленнєвого етикету та прослідкувати його значення у міжнаціональному спілкуванні;
– простежити залежність різних мов від процесу глобалізації;
– охарактеризувати сучасну мовну ситуацію у світі;
– дослідити вплив англійської мови на українську культуру спілкування.
Об’єктом дослідження є міжкультурна комунікація, зокрема специфіка мовних систем різних країн у контексті їх діалогу.
Предметом вивчення виступає вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональне спілкування.
У роботі використовуються описовий, семантико-синтаксичний, контекстологічний, конверсаційний, акто-мовленнєвий методи, а також методи опитування (анкетування), співставлення, класифікації, аналізу та синтезу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній не лише здійснено комплексне дослідження міжкультурних комунікаційних процесів, але й виявлено роль глобалізації у розвитку діалогу культур. Постановка проблеми дозволяє отримати нове бачення мовної картини як світу в цілому, так і України зокрема. Оскільки попередній ступінь дослідження впливу глобальної мови на українську на локальному рівні був невисоким, дана робота є цінною як аналіз власне трансформації сучасної української мови під впливом англійської.
Дана робота є не просто теоретизуванням, яке не має реальної цілі. Адже дослідження має безпосередньо практичне значення для науки та  етнопсихолінгвістики зокрема. Робота містить цінну інформацію як для використання психологами, так і для детальнішого вивчення міжкультурної комунікації в умовах глобалізації як невід’ємної частини сучасного життя. Результати дослідження можуть бути опубліковані у відповідних виданнях, спеціалізованих на філологічних та психологічних науках .
Хоча проблеми глобалізації та етнопсихологічних особливостей спілкування не раз виступали предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних авторів (А. С. Харчевка, Л. В. Засєкіна, О. І. Чередниченко, І. Дзюба, В. Радчук, К.Пауер, Л. Мартiне, Д. Хаймс та інші ), слід зазначити, що ще й досі не було систематизовано конкретні риси глобалізаційних впливів на міжкультурне спілкування та національні мови, особливо –  українську.
Структура роботи. Дослідження складається із таких частин: Вступ; Розділ 1 “Явище глобалізації як чинник формування специфіки сучасного діалогу культур”, що складається із 3 підрозділів, у яких розглянуто класичне та новітнє трактування феномену глобалізації, вплив національно-культурних чинників на процес спілкування, а також трансформацію норм мовленнєвого етикету в глобалізованому  світі; Розділ 2 “Глобальна мова як домінуючий засіб міжкультурної комунікації, її вплив на мови та нації світу”, що вміщує 3 підрозділи, в яких більш детально висвітлено залежність мовної карти планети від процесу глобалізації, охарактеризована сучасна мовна ситуація у світі, досліджений вплив англійської мови на українську мову та культуру спілкування; Висновків; Списку використаної літератури, Додатків.