Інститут екстрадиції в міжнародному праві

---

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ I. Поняття та джерела інституту екстрадиції………………………….5
1.1. Поняття видачі правопорушників…………………………………………...5
1.2. Джерела інституту екстрадиції……………………………………………...9
РОЗДІЛ II. Міжнародно-правова  процедура видачі злочинців……………...13
2.1. Підстави й мотиви здійснення екстрадиції…………………………….....13
2.2. Порядок видачі правопорушників…………………………………………17
РОЗДІЛ ІІІ. Міжнародно-правові гарантії захисту прав людини та інститут екстрадиції……………………………………………………………………….23
3.1. Загальні гарантії захисту прав людини при екстрадиції…………………23
3.2. Конвенція про захист прав людини як особливе джерело гарантій……..27
Висновки…………………………………………………………………………30
Список використаної літератури……………………………………………….33
ВСТУП

В наш час міжнародне співробітництво  регулює всі сфери суспільного життя. Проте в останні роки особливого значення воно набуло в сфері боротьби з міжнародною злочинністю, адже в сучасному світі ця проблема  створює небезпеку не тільки для окремих держав, але і для всього людства. Відсутність належного правового співробітництва між державами з цих питань успішно використовується злочинними колами для того, щоб здійснювати злочини в одній державі, згодом заховатись на території іншої держави і тим самим уникнути кримінального покарання, або навіть подовжувати злочинну діяльність. Ситуація ускладнюється тим, що зростає число злочинів, які підривають основи не тільки національної, але й міжнародної безпеки. За таких обставин об’єднання спільних зусиль держав для здійснення співробітництва в боротьбі зі злочинністю набуло особливого значення. Важливе місце в цьому співробітництві посідає інститут екстрадиції. Актуальність його дослідження зумовлюється ще й тим, що норми, процедури, концепції та принципи цього інституту відіграють важливу роль в забезпеченні правових гарантій дотримання прав і свобод, у вирішенні завдань боротьби зі злочинністю, тероризмом та іншими негативними проявами.
Метою написання наукової роботи стало визначення сутності інституту екстрадиції, його правового регулювання як одного з найважливіших інститутів міжнародного права.
Основними дослідницькими завданнями є:
• визначення сутності поняття екстрадиції в міжнародному праві;
• дослідження джерел інституту видачі злочинців;
• аналіз підстав та мотивів здійснення екстрадиції;
• вивчення порядку видачі правопорушників;
• розгляд загальних гарантій захисту прав людини при інституті екстрадиції;
• простеження дотримання положень Конвенції про захист прав і свобод людини 1950р. при здійсненні видачі злочинців.
Об’єктом дослідження є правові відносини між державами у сфері боротьби зі злочинністю. Предметом дослідження став інститут екстрадиції в міжнародному праві, його правове регулювання та відповідність гарантіям захисту прав людини.
Наукова робота складається з трьох розділів. Перший розділ «Поняття та джерела інституту екстрадиції» містить два підрозділи, у яких досліджуються сутність поняття видачі злочинців та піддаються аналізу джерела цього інституту. Другий розділ – «Міжнародно-правова процедура видачі» складається з двох підрозділів, у яких визначаються підстави, мотиви та порядок її здійснення. Третій розділ – «Міжнародно-правові гарантії захисту прав людини та інститут екстрадиції» складається з двох підрозділів.
При дослідженні предмету наукової роботи були застосовані як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Для визначення сутності поняття екстрадиції за допомогою зіставлення позицій різних дослідників цього інституту було застосовано загальнонауковий метод діалектики. Серед спеціальних методів було використано структурно-функціональний, зокрема при визначенні підстав здійснення екстрадиції, гарантій дотримання прав людини. Крім того, при дослідження цього правового явища було використано формально-догматичний метод. Зокрема, за його допомогою було проаналізовано джерела екстрадиції. При зіставленні положень Конвенції  про права та свободи людини 1950р. з гарантіями дотримання прав людини при здійсненні екстрадицій було використано порівняльно-правовий метод.
Результати дослідження наукової роботи можуть бути використані при подальшому дослідженні цієї теми, аналізі інституту екстрадиції в міжнародному праві. Окремі положення наукової роботи можуть бути використані на конференції міжнародно-правової тематики.