Особливості притягнення до кримінальної відповідальності

---

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПРАВ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ...........................................................6
 1.1. Особливості провадження різних категорій кримінальних справ.....................................................................................................................6
 1.2. Правова природа справ приватного обвинувачення.................................................................................................13
 1.3. Характеристика злочинів, кримінально-процесуальне провадження щодо яких здійснюється за скаргою потерпілого............23

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ..........................................30
 
РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯЯ....45
 
ВИСНОВКИ...........................................................................................64

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ........69

ВСТУП
Кримінальний процес є об’єктивною необхідністю будь-якої держави у зв’язку з невідворотністю існування злочинності. При цьому загальновизнано, що діяльність, спрямована на розслідування і здійснення правосуддя у кримінальних справах, має бути чітко врегульована правовими нормами, які б, з однієї сторони надавали владні повноваження суб’єктам, які здійснюють цю діяльність, а з іншої сторони, визначали межу вторгнення у життя приватної особи, щодо якої ведеться кримінальний процес, та осіб, які залучаються до кримінально-процесуальної діяльності. Таким чином, кримінально-процесуальне право є компромісом між природними правами людини і об’єктивною необхідністю суспільства.
Виконуючи свою регулятивну функцію, кримінально-процесуальне право закріплює кримінально-процесуальну форму – структурно-технологічну модель кримінального процесу. Принциповою ознакою процесуальної форми є встановлення єдиної моделі провадження у кримінальних справах. Це зумовлено характером методу правового регулювання кримінально-процесуального права.
Проте для пришвидшення кримінально-процесуального провадження кримінальних справ практикою передбачаються спрощенні форми процесуальної діяльності. До них, зокрема, відносяться протокольна форма досудової підготовки матеріалів, справи приватного обвинувачення.
Приватне обвинувачення здійснюється при притягненні до кримінальної відповідальності за злочини невеликої тяжкості. Встановлення саме такої форми дозволяє швидше вирішувати дані категорії справ, надати можливість потерпілому та обвинуваченому примиритися, що відповідає принципу гуманізму.
Отже, дана форма притягнення злочинця до кримінальної відповідальності є дуже важливою. Проте на практиці виникають певні труднощі при її застосуванні. Це потребує додаткового її дослідження в теоретичних працях. 
Отже, актуальність дослідження інституту приватного обвинувачення в кримінально-процесуальному провадженні пояснюється:
– відсутністю належного правового регулювання даної процедури;
– численними проблемними питаннями, які виникають на практиці;
– численними порушеннями при застосуванні даної процесуальної форми;
– суперечливістю підходів різних процесуалістів до розуміння природи та інших аспектів притягнення до кримінальної відповідальності за злочини приватного обвинувачення.
Об’єктом даного дослідження є кримінально-процесуальне право України та практика його застосування.
Предметом дослідження є інститут приватного обвинувачення за кримінально-процесуальним законодавством України та практика його застосування.
Мета дослідження – аналіз комплексу питань, пов’язаних з притягненням до кримінальної відповідальності за злочини приватного обвинувачення. Для того, щоб досягти поставленої мети дослідження, нами були поставлені наступні завдання:
– з’ясувати особливості провадження у різних категоріях кримінальних справ, зокрема, публічного обвинувачення, приватно-публічного обвинувачення та приватного обвинувачення;
– визначити правову природу справ приватного обвинувачення;
– дослідити основні характеристики злочинів, кримінально-процесуальне провадження щодо яких здійснюється на основі скарги потерпілого;
– проаналізувати процесуальний статус суб’єктів кримінального провадження у справах приватного обвинувачення;
– розглянути особливості порушення кримінальних справ приватного обвинувачення;
–  встановити особливості судового розгляду кримінальних справ приватного обвинувачення.
Методологічну основу даного дослідження складають діалектичний, історичний, порівняльно-правовий, системний, структурно-функціональний, формально-логічний методи наукового пізнання.
При дослідженні питання про притягненння осіб до кримінальної відповідальності за злочини приватного обвинувачення було проаналізовану ряд нормативно-правових актів, серед яких слід відзначити наступні: Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс України, кримінальний кодекс України, Закон України „Про статус суддів”. Також велике значення при роботі відіграли постанови Пленуму Верховного Суду України.
Вивиченню питання кримінально-процесуального провадження в справах приватного обвинувачення посприяли теоретичні праці наковців. Даному інституту увагу в власних роботах приділяли наступні процесуалісти: Лобойко Л.М., Седаш Є.А., Шейфер С.А., Петрова Н.Є., Попелюшко В.О., Коваленко Є.Г., Штогун С.Г., Тертишник В.М. та інші.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, виновків та списку використаних джерел та літератури. У першому розділі досліджуються загальна характеристика справ приватного обвинувачення. Другий розділ присвячений аналізу особливостей порушення кримінальних справ за скаргою потерпілого. В третьому розділі основну увагу приділено розгляду особливостей судового розгляду кримінальних справ приватного обвинувачення.