Розвиток груп тиску та лобіювання в політичному житті сучасної України

---

План.
Вступ. ………………………………………………………………..………. 3
Розділ 1. Виникнення, становлення і суть груп тиску та лобіювання..….. 5
Розділ 2. Світова практика функціонування груп тиску та лобіювання... 17
Розділ 3. Функціонування груп тиску та лобіювання в Україні….……… 26
Висновки ………………………………………………………….………… 36
Список використаних джерел та літератури…………………………… 38

Вступ.
Основою всієї демократичної системи є гарантія з боку правової держави своїм громадянам рівного і вільного права на участь у прийняті рішень. З цієї точки зору кожний громадянин повинен мати реальну можливість брати участь у політичному процесі: від пасивного споглядання до високої політичної та економічної активності. Будь-яке державне рішення фактично може як зачепити інтереси окремих громадян, різних прошарків населення, так регулювати окремі види діяльності. Виникають і починають співіснувати дві зацікавлені сторони: держава, що вимагає виконання своїх рішень, з одного боку, і суспільство, або його частина, що повинна це рішення виконувати. Абсолютно логічним виглядає той факт, що з'являється визначена зацікавленість суб'єктів політичних відносин в ухваленні рішень, які відповідали б їх інтересам, і як наслідок – тиск на структури влади, посадових осіб, засоби масової інформації для досягнення бажаного результату.
Саме тому важливими в суспільстві є групи тиску та лобіювання. Це групи, які представляють та відстоюють інтереси як усіх громадян, так і окремих угруповань. Але діяльність цих груп має бути розумною та кваліфікованою для того, щоб не виникало конфліктів в державі. Щоб постійно вдосконалювати інститут лобізму, розвивати його, потрібно слідкувати та аналізувати його розвиток в країнах де він є ефективним, і впроваджувати дану практику у власній країні. На основі цих фактів і будується актуальність даної роботи.
Дана тема достатньо забезпечена джерельною базою, що створює додаткові можливості для дослідження. Основними джерелами виступають: The Lobbying Disclosure Act, 1995; Проект Закону Республіки Казахстану «Про лобіювання законодавчих актів», Проект Закону України «Про правовий статус груп об’єднаних спільними інтересами (лобістських груп) у Верховній Раді України» (№ 3188-1), Проект Закону Республіки Польща «Про лобістську діяльність» , Проект Російської Федерації «Про правові основи лобістської діяльності в Федеральних органах державної влади», а також використовувалися праці дослідників, політологів та відомих діячів української політики: В.Цвих, Бакун Л., Череда М., Леонтьєв М., Вауліна О., Григоренко Н., Медведчук В., Литвин В.,  Безпалий В., Тихомирова Є. та ін. у своїх роботах аналізують розвиток груп тиску та лобіювання як на теренах нашої країнах так і за кордоном.
Метою роботи є аналіз функціонування груп тиску та лобіювання як у світовій практиці, так і в Україні.
 Реалізація даної мети проводилася через виконання ряду завдань:
 прослідкувати основні тенденції функціонування груп тиску в світовій практиці;
 визначити основні способи та методи здійснення практики лобіювання;
 прослідкувати історію розвитку лобіювання та груп тиску як способу відстоювання інтересів громадян;
 здійснити аналіз рівня розвитку інституту лобіювання та його місця в українській політичній системі;
 проаналізувати можливість розвитку груп тиску та лобіювання в Україні.
Об’єктом даної роботи виступають групи тиску та лобіювання, які діють в політичному житті.
Предметом роботи є функціонування груп тиску та лобіювання.
При опрацюванні матеріалів була використана наступна методологічна база:
 історичний метод, який передбачає об’єктивний опис і аналіз подій і явищ на основі науково-критичного використання різноманітних джерел. ;
 метод наукового аналізу, який передбачає опрацювання різноманітної інформації;
А також було використано ряд загальнонаукових методів, як от метод класифікації, систематизації, узагальнення.
Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. В першому розділі описується історія розвитку та становлення груп тиску та лобіювання, а також розкривається суть даних категорій. Другий розділ складається з інформації, що описує функціонування груп тиску та лобіювання в зарубіжних країнах. Третій розділ описує стан і розвиток груп тиску та лобіювання в Україні.
Дана робота може бути використана у ВУЗах для викладання.