Організація підготовки-перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у системі управління трудови

---

Зміст

Вступ 3
Розділ І. Загальне поняття про підготовку-перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів 6
1.1 Професія як основне поняття профорієнтаційної роботи 6
1.2 Сутність, мета і основні принципи підготовки-перепідготовки населення 9
Розділ ІІ Система підготовки і підвищення кваліфікації
кадрів в Україні 17
2.1 Форми підготовки і підвищення кваліфікації
кадрів 17
2.2 Система підготовки і перепідготовки наукових кадрів 20
2.3 Управління системою професійного навчання незайнятого населення 24
Висновки 32
Список використаних джерел та літератури 34

Вступ

Професійна орієнтація та підвищення кваліфікації кадрів – це комплексна науково обгрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці та підвищення якості вже набутих навичок. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потребами суспільства в конкретних видах професійної діяльності.
Профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвиткові здібностей і талантів людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров’я і виступає одним із найважливіших елементів державної політики у сфері соціального захисту та зайнятості населення. Така діяльність забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи, сприяє підвищенню її соціальної та професійної мобільності, відіграє значну роль у профілактиці вимушеного безробіття. Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук людиною найефективніших засобів підвищення свого професійно-кваліфікаційного рівня, розвиток соціально-економічної ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності.
Основним об’єктом профорієнтаційної діяльності є зайняте та незайняте населення, в тому числі молодь, що навчається, вивільнювані працівники та особи з обмеженою працездатністю.
Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння специфічними методами посиленню конкурентоспроможності працівника на ринку праці та досягнення ефективної зайнятості населення. Крім того, важливими завданнями профорієнтації є виховання у молодих людей любові до різних видів праці, створення умов для продуктивної праці та перевірки на практиці своїх здібностей, вивчення, формування та розвиток інтересів, нахилів та здібностей молодих людей, ознайомлення їх з найбільш поширеними професіями та професіями, які найбільше відповідають інтересам молоді тощо.
На даний час, коли в нашій країні постійно зростає рівень безробітності та відсутності висококваліфікованих кадрів в системі управління трудовими ресурсами, дане дослідження виявляється досить актуальним.
Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Об’єктом дослідження є система управління трудовими ресурсами України.
 Предметом дослідження є система підготовки-перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
 Мета дослідження полягає в характеристиці організації підготовки-перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у системі управління трудовими ресурсами. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Охарактеризувати професію як основне поняття профорієнтаційної роботи.
2. Визначити сутність, мету і основні принципи підготовки-перепідготовки населення;
3. Проаналізувати форми підготовки і підвищення кваліфікації
кадрів;
4. Дати характеристику управління системою професійного навчання незайнятого населення в Україні;
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.
3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.