Хороші ресурси

  • Нема контенту для цього блока!

Скачати курсову роботу

  • - цікава курсова робота. - дипломна робота.

Студентські статті

  • Нема контенту для цього блока!

Наукові ресурси

Украинская Баннерная Сеть www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038

Особливості звязку часової перспективи підлітків з почуванням ними благополуччя




 
ЗМІСТ

ВСТУП    3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ ПІДЛІТКІВ    7
1.1 Історія дослідження часової перспективи     7
1.2 Зв’язок життєвої та часової перспектив в юнацькому віці    10
РОЗДІЛ 2. ЧАСОВА ПЕРСПЕКТИВА ПІДЛІТКІВ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З ПОЧУВАННЯМ БЛАГОПОЛУЧЧЯ    16
2.1 Характеристика особливостей формування часової перспективи в підлітковому віці    16
2.2 Особливості зв’язку часової перспективи із почуттям благополуччя підлітків    18
ВИСНОВКИ    24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    26
ДОДАТКИ    30

 
ВСТУП

Останнім часом зростає інтерес психологів до дослідження часової перспективи особистості. З’являється безліч робіт, присвячених вивченню її структури, особливостей, закономірностей формування. Часова перспектива виступає в якості предмета дослідження в різних розділах і галузях психології: психології мотивації, психології праці, психології особистості, в контексті проблеми професійного самовизначення та планування кар’єри і т.д. У психологічній літературі підкреслюється існування стійкого зв’язку між рівнем психологічного здоров’я і благополуччя особистості та особливостями її часової перспективи. Так, Л. Д. Дьоміна та І. А. Ральнікова розглядають наявність довгої та насиченої подіями часової перспективи як однієї з важливих детермінант психологічного здоров’я.
Багато авторів розглядають часову перспективу як одну з конструктивних захисних стратегій, яка дозволяє успішно протистояти негативному впливу кризових моментів.
Актуальність дослідження. Згідно з концепцією Е. Еріксона, основним завданням підліткового періоду є визначення власної ідентичності. Е. Еріксон описує формування ідентичності як процес інтеграції підлітком вже накопиченого ним життєвого досвіду, своїх здібностей, існуючих соціальних можливостей і пропонованих соціальних ролей, в результаті якої у підлітка виникає цілісне уявлення про себе і про своє місце у світі. Формування картини майбутнього життя Е. Еріксон розглядає як один з важливих аспектів процесу визначення власної ідентичності. Теоретичний теза про те, що формування часової перспективи і планування свого життєвого шляху є складовою процесу формування ідентичності в підлітковому віці, підтверджена безліччю емпіричних досліджень.
Так, дослідження особливостей часової орієнтації у різних вікових груп А. Сирцевої і О. Митіної показує, що в кінці періоду ранньої дорослості спостерігається високий рівень представленості у свідомості думок про своє майбутнє.
У дослідженні Ю.А. Васильєвої розглядалися порівняльні особливості часової перспективи з деліквентною підлітків та підлітків, які не мають конфліктів із законом. Дослідження показало, що підлітки, які не мають конфліктів з законом, більшою мірою локалізують свої життєві цілі в конкретному майбутньому і почуваються благополучно, в той час як деліквентні підлітки в цілому характеризуються відсутністю часової перспективи, фіксацією на сьогодення і слабкою орієнтацією на майбутнє.
Можна припустити, що в процесі формування своєї ідентичності підліток задає собі не тільки питання «хто я такий?», Але й питання «якою людиною я хочу бути в майбутньому?», «Яке життя я буду вести в майбутньому, коли стану дорослим?» , «як буде розвиватися моє життя?».
Зазначимо, що формування власної ідентичності, почуття благополуччя, усвідомлення підлітком себе і свого місця в житті не є ізольованим, замкненим на собі процесом, а відбувається в результаті інтеграції одержуваного життєвого досвіду підлітка і тісно пов’язане з іншими процесами, характерними для цього етапу розвитку: стрімкими фізіологічними змінами, формуванням системи соціальних зв’язків, професійним самовизначенням і досягненням психологічної та фінансової автономії від батьків. Підліток розвиває свою самосвідомість і формує уявлення про себе, як про дорослу людину через вирішення соціальних завдань: через оволодіння новими соціальними ролями і функціями, перебудову своїх відносин з оточуючими людьми, досягнення більшої автономії і самостійності.
Існує і зворотний взаємозв’язок: виникнення психологічних труднощів в одній життєвій сфері може стати причиною порушення або деструкції часової перспективи підлітка в цілому. Порушення часової перспективи може викликати у нього загальне відчуття безсилля і безпорадності і привести до порушення процесу нормального психічного розвитку, відсутність почуття благополуччя. Таким чином, стрес, пов’язаний з конкретною життєвою ситуацією, може викликати порушення адекватного функціонування підлітка в інших сферах життя.
Проблему особливостей зв’язку часової перспективи підлітків з почуванням ними благополуччя досліджували такі вчені, як Ананьєв Б.Г., Асєєв В.Г., Ахундов М.Д., Балонов Л.Я., Деглін В.Л., Кауфман Д.О., Ніколаєнко М.Н., Василюк Ф.Є., Головаха Є.І. Кроник О.О., Дроздова А.В., Каган М.С., Лой О.М., Шинкарук Є.В., Мещеркіна Є.Ю., Попович В.В., Москвин В.О., Зимбардо Ф. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці особливостей зв’язку часової перспективи підлітків з почуванням ними благополуччя. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1.    Охарактеризувати історію дослідження часової перспективи;
2.    Визначити зв’язок життєвої та часової перспектив в юнацькому віці;
3.    Проаналізувати особливості формування часової перспективи в підлітковому віці;
4.    Дослідити особливості зв’язку часової перспективи із почуттям благополуччя підлітків.
Об’єктом дослідження є вікова динаміка часової перспективи особистості.
    Предметом дослідження є особливості часової перспективи в юнацькому віці та її зв’язок з почуванням ними благополуччя.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1.    Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2.    Емпіричний: анкетування для практичної частини роботи.
3.    Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
4.    Табличний: для створення таблиць в роботі.
5.    Метод синтетичного аналізу. Полягає у вивчені сукупності елементів, що утворюють систему.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про особливості зв’язку часової перспективи підлітків з почуванням ними благополуччя. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

 


Оплатить


 
 
 

Трошки реклами