Хороші ресурси

  • Нема контенту для цього блока!

Скачати курсову роботу

  • - цікава курсова робота. - дипломна робота.

Студентські статті

  • Нема контенту для цього блока!

Наукові ресурси

Украинская Баннерная Сеть www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038

Новелістика Миколи Хвильового поетика






НОВЕЛІСТИКА МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО: ПОЕТИКА
Бакалаврська робота студентки 4 курсу
спеціальності «  «

, 2012
 
ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ ЯК ПИСЬМЕННИК ТА ЙОГО ЕПОХА    7
1.1 Основні ідеї художнього сприйняття творчості М. Хвильового    7
1.2 Естетична основа модернізму та експресіонізму у прозі М. Хвильового    15

РОЗДІЛ 2 ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ, ХАРАКТЕРИСТИКА СТИЛЬОВОГО САМОБУТНЬОГО ВІДТВОРЕННЯ ДІЙСНОСТІ МИКОЛОЮ ХВИЛЬОВИМ    22
2.1 Зображення дійсності у новелах М.Хвильового («Арабески», «Я (романтика)»)    22
2.2 Трансформація трагічності у новелах Миколи Хвильового: форми вираження («Лілюлі»)    37

РОЗДІЛ 3 НОВЕЛІСТИКА МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО: ВПЛИВ ІМПРЕСІОНІСТИЧНОЇ ПОЕТИКИ, ЕЛЕМЕНТИ ЕКСПРЕСІОНІЗМУ ТА СЮРРЕАЛІЗМУ    46

ВИСНОВКИ    59
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    62
 
ВСТУП

Невгомонний, запальний, романтичний Микола Хвильовий. Передчасно, на 40 році, пострілом у скроню пішов 13 травня 1933 року із життя основоположник цілої течії в українській літературі XX століття – течії активного романтизму. Він був максималістом у ставленні до літературної праці, нестримним і категоричним у полеміці, не раз своїми літературними памфлетами провокував на полеміку, писав новели, оповідання, повісті, романи...А розпочинав творчий шлях як поет. Літературна спадщина Миколи Хвильового велика і жанрово різноманітна. Він був провісником і творцем нової прози, в якій розкуто і гармонійно поєднувалися мелодії і кольори підсиленого революцією світосприйняття, в якій емоційна оповідь буття розчарованих і розгублених сплітається з романтичним злетом мрії про «загірну комуну».
На жаль, понад 50 років ім’я Миколи Хвильового було викреслено з історії української літератури, його твори не перевидавалися, а життєві видання учасника громадянської війни, активного організатора літературного життя на Україні були від забороною.
Бурхливі хвилі історії початку XX віку то підносили його до висот безоглядно-подвижницької самопожертви в ім’я комуністичних ідей, окрилювали його фантазію і уяву на витворення новаторських образних свідчень про людину і час, то опускали в глибину зневіри та песимізму, душевно знесилювали. У запалі літературних суперечок, він, темпераментний і безжальним до своїх опонентів, забирався на такі вершини культурологічних передбачень, такі вибудовував концепції, які дивували і захоплювали своєю «універсальністю» його друзів і колег, а перед літературними противниками відкривала широкі можливості для полемічного заперечення і навіть політичних обвинувачень.
Сьогодні нам важко уявити, якої амплітуди полемічних пристрастей, особистих образ, політичних звинувачень і вульгарно-соціологічних дискредитувань досягали тогочасні літературні дискусії. Але так уже трапилося, що в центрі шаленої боротьби літературних угруповань, у самому вирі різних думок, поглядів, концепцій опинився Микола Хвильовий, який своїми памфлетами не так вгамовував пристрасті, як розпалював їх і сам згорів у цьому вогні.
Микола  Хвильовий  покінчив  життя  самогубством у тривожний 33-ій рік. Передчасно, на злеті таланту, пішов із життя, як писали наступного дня українські радянські газети, «один із видатних радянських письменників, який вніс значні скарби в радянську літературу». З його ім’ям пов’язували цілу течію в українській радянській літературі – течію романтичну, не без підстав вважаючи Миколу Хвильового її основоположником і запальним пропагандистом. Зрозуміло, різко, з «революційною прямотою» осуджувався цей останній крок авторитетного літератора. Його називали романтиком революції.
Актуальність дослідження. Розглядаючи перші десятиліття ХХ століття мусимо зазначити, що вони стали переломним моментом в історії розвитку української літератури. Саме тоді відбулися кардинальні переміни у засадах художнього осмислення життя, були зруйновані застарілі стереотипи та підґрунтя, сформувалися нові уявлення про певні естетичні завдання й пріоритети мистецтва. І не зважаючи на те, що саме в двадцятих роках, в українській літературі з’явилося багато обдарованих письменників, тодішня влада нищівно знищували як твори, так і самих авторів.
Серед письменників того важкого часу яскраво виділяється Микола Хвильовий. Саме йому судилося стати символом прагнень української культури до європейськості, її мрії вирватися із трясовини провінційності. Його намагання у своїй прозі зруйнувати стереотипи і вийти на головні шляхи мистецького розвитку ми знаходимо і сьогодні.
Проблему новелістики Миколи Хвильового досліджували такі вчені, як Агеєва В. П., Безхутрий Ю. М., Білецький О., Дзюба І., Гундорова Т., Жулинськин М. Г., Поліщук Я.О. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці новелістики Миколи Хвильового. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1.    Охарактеризувати основні ідеї художнього сприйняття творчості М. Хвильового;
2.    Узагальнити інформацію про естетичну основу модернізму та експресіонізму у прозі М. Хвильового;
3.    Проаналізувати зображення дійсності у новелах М.Хвильового («Арабески», «Я (романтика)»);
4.    Дослідити трансформацію трагічності у новелах Миколи Хвильового: форми вираження («Лілюлі»);
5.    Описати новелістику Миколи Хвильового, а саме вплив імпресіоністичної поетики, елементи експресіонізму та сюрреалізму
Об’єктом дослідження є витворена авторською уявою концептуалізована інтегральна художня модель світу Хвильового як вияв філософсько-естетичного мислення першої третини ХХ століття, насамперед 20-х років.
    Предметом дослідження є прозові тексти Хвильового «Арабески», «Я (романтика)», «Лілюлі», «Бараки, що за містом», «Кіт у чоботях».
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1.    Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2.    Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
3.    Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних літературних діячів на творчість М. Хвильового.
4.    Метод лексико-семантичного аналізу для аналізу мовних одиниць, що вживаються в творах письменника.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про новелістику Миколи Хвильового. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядається Микола Хвильовий як письменник та його епоха.
У другому розділі характеризується стильове самобутнє відтворення дійсності Миколою Хвильовим.
У третьому розділі аналізується новелістика Миколи Хвильового, а саме вплив імпресіоністичної поетики, елементи експресіонізму та сюрреалізму.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.
 


Оплатить


 
 
 

Трошки реклами