Психолінгвістичні особливості мовної свідомості білінгвів

---

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВНОЇ СВІДОМОСТІ БІЛІНГВІВ


, 2013
 
ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА МІЖКУЛЬТУРНОГО СПІЛКУВАННЯ    6
1.1. Культура і комунікація    6
1.2. Концепція міжкультурної комунікації    9
1.3. Взаємозв’язок свідомості та мовної свідомості людини    12

РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ    17
2.1. Поняття та концепції білінгвізму    17
2.2. Психолінгвістичні особливості навчання другої іноземної мови в світлі концепції білінгвізму    20

РОЗДІЛ 3. МЕТОД АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ    25

ВИСНОВКИ    30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    32

 
ВСТУП

Дослідження психолінгвістичних особливостей мовної свідомості білінгвів проводиться в рамках вивчення міжкультурного спілкування, яке розуміється як «діалог культур». Слідом за Е.Ф. Тарасовим ми розглядаємо діалог культур як обмін культурними предметами, в якості яких можуть виступати образи свідомості [23, 102]. Образ свідомості має складну структуру і пов’язаний із значенням, в якому зафіксовано знання людей, що належать до однієї культури, про певний фрагмент дійсності. «Привласнюючи» значення слова, людина привласнює знання про світ. Таким чином, «привласнюючи» значення іноземного слова, людина має можливість пізнати те, як бачать світ люди іншої культури. Вивчення культури іншого народу передбачає взаємодію культур, яке в дійсності відбувається у свідомості однієї людини в процесі привласнення образів чужої культури.
Актуальність дослідження. В рамках психолінгвістичних досліджень міжкультурного спілкування вивчення мовної свідомості людей, що знають дві або більше іноземних мов, так званих білінгвів, набуває все більшої актуальності.
Як правило, приїжджаючи в чужу країну, більшість мігрантів мають дуже хороші умови для вивчення іноземної мови та культури країни, яка приймає. Вивчення може відбуватися як у навчальних умовах, так і в інший час: на вулиці, в магазині, театрі і т.д. В остаточному підсумку, більшості мігрантів в тій чи іншій мірі вдається отримати певні мовні навички (природний білінгвізм) і познайомитися з чужою культурою.
У штучного білінгва, як правило, є можливість вивчати іноземну мову і говорити на ній тільки в навчальній аудиторії, і немає безпосередніх контактів з іншою культурою. В інший, не навчальний час, «штучні» білінгви спілкуються рідною мовою. Таким чином, мова є майже єдиним засобом пізнання чужої культури.
Вивчаючи іноземну мову, людина в тій чи іншій мірі піддається впливу чужої культури. Напрошується висновок, що в процесі вивчення іншої мови, можливо привласнення знань про чужу культуру і, можливо, відбувається зміна змісту власної свідомості.
Проблему психологічних особливостей мовної свідомості білінгвів досліджували такі вчені, як Меара П., Річардз Дж., Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов О.А., Белянін В.П., Гальперін П.Я., Сорокін Ю.О., Тарасов Є. Ф. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.
Мета дослідження полягає в характеристиці психологічних особливостей мовної свідомості білінгвів. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1.    Охарактеризувати співвідношення культури і комунікації;
2.    Узагальнити інформацію про концепцію міжкультурної комунікації;
3.    Проаналізувати взаємозв’язок свідомості та мовної свідомості людини;
4.    Дослідити поняття та концепції білінгвізму;
5.    Визначити психолінгвістичні особливості навчання другої іноземної мови в світлі концепції білінгвізму;
6.    Провести дослідження особливостей мовної свідомості студентів, які вивчають другу іноземну мову, за методом асоціативного експерименту.
Об’єктом дослідження є процес навчання другої іноземної мови.
    Предметом дослідження є особливості мовної свідомості людей, які вивчають другу іноземну мову.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1.    Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2.    Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3.    Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4.    Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5.    Емпіричний: дослідження за методом асоціативного експерименту.
6.    Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про психологічні особливості мовної свідомості білінгвів. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.