.
www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038

Міждисциплінарні запозичення ідей книгознавства бібліотекознавства з теорією док



Компонування тематики загального документознавства відбувається за такими розділами: “Історія формування документознавства”, “Концепції та структура сучасного документознавства”, “Основні поняття документознавства”, “Теоретичні основи загального документознавства”, “Загальна типологія документів”. Відмітимо слідування раніше оголошеним ідеям щодо ґенези перших емпіричних знань про документ, традиції вивчення його складових, формування галузей знань, системних уявлень про носія інформації, витоків наук документально-комунікаційного циклу, передумов становлення сучасного документознавства. 
Неухильно дотримуючись визначення К. Мітяєва основоположником документознавства, С. Кулешов підкреслює особливу роль Московського державного історико-архівного інституту та Всесоюзного (нині – Всеросійського) науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи у становленні документознавства, демонструючи себе прибічником його традиційної версії. Незважаючи на відсутність у програмі позицій, лаконічно, прямо чи опосередковано коментуючих виникнення документаційної науки, новітньої концепції документознавства в бібліотекознавчому, бібліографознавчому, інформаційному інституційному просторі, інших гуманітарних наук, що впливали на розвиток дисципліни через студії Г.Воробйова, К. Рудельсон, Ю. Столярова, А. Соколова, Г. Швецової-Водки, Н. Кушнаренко та інших учених, С. Кулешов досліджує тенденцію запозичення документознавством новітніх ідей із суміжних і споріднених дисциплін. Тотальну адекватність представлення науки, на думку багатьох наукознавців, забезпечує визначення об’єкта, предмета, головних завдань, основних напрямів дослідження, моделей і сутнісного наповнення міждисциплінарних зв’язків, термінологічний апарат. 
Дотримуючись цієї точки зору, С. Кулешов представив їх у відповідних програмних блоках, підкресливши особливу місію для формування у студентів уявлень і системи знань загального документознавства. Особливе поцінування знайшла одна з небагатьох фундаментальних проблем документознавства – типологія документа. Очевидно, тут йдеться не тільки про принципову важливість багатоаспектної класифікації документів як методу вивчення документів, але й про особливе ставлення автора до теми, вмотивоване багаторічними студіями С. Кулешова [1]. Обов’язкове доповнення до викладу основного змісту програми – тематика практичних, семінарських завдань, курсових робіт, контрольні питання увиразнюють наукові пріоритети автора щодо додаткового дослідження студентами окремих тем. Порівняльний аналіз змісту навчального курсу “Загальне документознавство” С. Кулешова із програмою кандидатського іспиту із наукової спеціальності 07.00.10 “Документознавство, архівознавство” (2004 р.) вказує на їх подібність, що заклало підвалини критики колег і опротестування закономірно вмотивованого існуючого підходу до змісту дисципліни. С. Кулешов виступив також автором першої в Україні навчальної програми з “Управлінського документознавства”, збалансувавши, до певної міри, у навчальних планах спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” співвідношення між загальним і спеціальним документознавством [27]. Важливість наявності спеціального документознавства у межах вузівської підготовки документознавців-референтів органів державного управління та місцевого самоврядування, зумовлена підвищеною увагою в суспільстві до проблем керування документаційними процесами. Базові положення управлінського документознавства складають теоретичні, науково-методичні засади загального документознавства, а зосередженість на спеціальному його виді та сфері народження і функціонування забезпечують специфіку. Структурнологічні зв’язки “Управлінського документознавства” з “Теорією і практикою діловодства”, “Історією діловодства”, “Інформаційним менеджментом”, “Документною лінгвістикою” (“Лінгвістичні основи документознавства”), “Комп’ютерним діловодством”, іншими дисциплінами продукують композиційні й внутрішні залежності на рівні побудови програми та змістового наповнення. Завдання курсу, на думку С. Кулешова, полягають у тому, щоб ознайомити студентів із теоретичними основами управлінського документознавства як науковою дисципліною та галуззю спеціального документознавства, сформувати уявлення про історичне документознавство, представити терміносистему науки, розкрити зміст класифікації, уніфікації та стандартизації управлінських документів. 
Сукупність завдань відповідає меті навчального курсу, а саме – формуванню у студентів знань щодо концептуальних засад управлінського документознавства та уніфікації документів, практичних навичок класифікування управлінських документів та технології керування документаційними процесами [27, c. 3]. Тематичний план навчальної дисципліни включає такі лекційні теми: “Теоретичні основи управлінського документознавства”, “Історичне документознавство”, “Понятійний апарат управлінського документознавства”, “Типологія управлінських документів”, “Стандартизація та уніфікація управлінських документів”, “Завдання і технологія управління документацією” (загальний обсяг годин – 162). Таким чином, зміст аналізованої програми С. Кулешова умовно можна поділити на дві частини, перша з яких відповідає ключовим аспектам кожного курсу, зокрема теорії у стандартному їх представленні, а друга – вузловим практичним проблемам, а саме – уніфікації, стандартизація та класифікації управлінських документів, керуванню документаційними процесами.  




Дата публікації: 13.03.2012
Прочитано: 1766 разів