Політичний дискурс

---

ВСТУП

Здавна відомо, що мова є потужним засобом впливу на свідомість людини. Ще з часів Древнього Риму філософи та мислителі сперечались про роль слова у трактуванні істини, видатні державотворці змагались у риториці, а красномовні оратори піднімали площі на повстання. Силу мовного впливу оцінив ще Вільгельм Завойовник при підкоренні Британських островів. Протягом століть слово служило надійною зброєю в руках королів, церковнослужителів, політиків. Поява засобів масової інформації спростила процес комунікації, розширила сферу впливу, а відтак посилила роль мови в управлінні людьми. Сьогодні, коли цивілізовані правила співіснування обмежують застосування зброї, слово залишилось найпотужнішим засобом переконання в міжнародній політиці. Розроблені технології та механізми впливу здатні трактувати події потрібним чином, використовуючи варіації на будь-якому рівні сприйняття: як свідомому, так і на підсвідомому. Дослідженню саме таких механізмів і присвячена дана робота.
Актуальність теми дослідження полягає в недостатній практичній розробці цього напряму. Застосування мовних механізмів впливу на свідомість набуває все більшого поширення у політиці, а тому виникає потреба в постійному їх дослідженні та аналізі. Над вивченням механізмів варіативної інтерпретації дійсності працювали цілий ряд російських та американських вчених, а саме О.Н. Баранов, Р.М. Блакар, П.Б. Паршин, Д. Болінджер, однак більшість практичних досліджень проводяться на матеріалі російського політичного дискурсу, в той час як англомовному політичному дискурсу не приділяється достатньо уваги.
Об’єктом дослідження є мовні засоби впливу на свідомість у промовах Джорджа Буша-молодшого, присвячених подіям 11 вересня, виголошених в період вересня – листопада 2001 року.
Предметом дослідження є мовні механізми впливу на свідомість людини в політичному дискурсі.
Метою дослідження є вивчення мовних механізмів впливу на свідомість в контексті виголошених Джорджем Бушем промов щодо подій в США 11 вересня 2001 року.
Згідно поставленої мети було визначено наступні завдання:
 визначити предмет теорії впливу та її джерела;
 охарактеризувати передумови мовного варіювання;
 розглянути типологію мовних механізмів впливу на свідомість;
 вивчити особливості мови політики;
 дослідити методи лінгвістичного аналізу політичного дискурсу;
 провести лінгвістичний аналіз промов Джорджа Буша-молодшого.
Під час проведення дослідження було використано методи кількісного, когнітивного, семантичного аналізів та метафоричного моделювання. Кількісний метод був застосований для обчислення співвідношення номінацій, використаних у промовах для позначення Сполучених Штатів Америки. З метою визначення моделі сприйняття мовцем описуваних подій був застосований метод когнітивного аналізу. За допомогою семантичного аналізу були проаналізовані варіанти інтерпретацій вжитих у промовах лексичних та синтаксичних структур. Метод метафоричного моделювання дав змогу визначити ставлення мовця до подій та спрогнозувати подальшу модель поведінки.
Практична цінність роботи полягає в можливості використання лінгвістичного аналізу механізмів впливу на свідомість у промовах Джорджа Буша як прикладу для подальшого  дослідження подібних явищ у мові інших політиків.
Структура роботи У вступі дається визначення теми, розкривається актуальність, об’єкт, предмет, ставляться мета та завдання, описуються методи за допомогою яких здійснено дослідження, а також вказується практична цінність даної роботи.
У І розділі визначаються предмет теорії впливу та її джерела, дається характеристика передумов мовного варіювання та розглядається типологія мовних механізмів впливу на свідомість.
У ІІ розділі вивчаються особливості мови політики, досліджуються методи лінгвістичного аналізу політичного дискурсу та проводиться безпосередній лінгвістичний аналіз промов Джорджа Буша-молодшого, присвячених подіям в США 11 вересня, виголошених в період вересень – листопад 2001 року.
У висновках підводяться короткі підсумки проведеної роботи щодо викладення основних завдань дослідження та проаналізовано отримані результати лінгвістичного аналізу промов.
У списку використаної літератури подаються джерела та наукова література, на основі яких було здійснено дослідження.