Зміст ВСТУП................................................................................................................3 РОЗДІЛ 1 СЛОГАН ЯК МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ..............................................7 1.1 Магічна сила слова .................................................................................7 1.2 Слоган як засіб ідентифікації................................................................11 1.3 Формула успішного слогана..................................................................13 1.4 Роль і місце політичних слоганів у передвиборчій каманії.................18 РОЗДІЛ 2 ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ „ПОМАРАНЧЕВОГО СЛОВА”............................................................................................................21 2.1 Паралінгвістичний та семантичний дискурс помаранчевої хвилі.......21 2.2 Ідейне розгалуження лінгво-стилістичних особливостей двох політичних таборів...........................................................................................25 2.3 Морфологічний аспект слоганів............................................................27 2.4 Фонетичний символізм слоганів...........................................................33 ВИСНОВКИ.....................................................................................................35 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................38 ДОДАТКИ........................................................................................................41 ВСТУП Основним елементом будь-якої політичної системи в демократичній державі є проведення виборів у представницькі органи влади різного рівня, а також вищих посадових осіб країни і керівників місцевої виконавчої влади. З наближенням чергових виборів будь-яка країна починає жити ніби в іншому ритмі. Активізується багато аспектів життя, прямо чи опосередковано пов’язаних з наступним політичним дійством. Електоральна маса небезпідставно очікує суттєвого покращення умов і виконання хоча б частини обіцянок тих, за кого вона віддала свої голоси 4-5 років тому. Від нових виборів чекають ще одного шансу на нове, поліпшене життя, пов’язуючи його з можливою зміною лідерів правлячої верхівки. Зате для кандидатів і їх команд „передвиборчі перегони”, фактично, не припиняються. Майже одразу після одних виборів як переможці, так і переможені сили починають готуватися до наступної боротьби: аналізують результати щойно минулої кампанії, збирають „досьє” на опонентів та іншу корисну в майбутньому інформацію. Саме тому тема виборів та пов’язаних з ними явищ та соціальних процесів не втрачає актуальності, фактично, ніколи. Помаранчева революція 2004-2005 р.р. в Україні була саме таким соціальним явищем. Нині – це вже історія. Вир пристрастей позаду, ми живемо в „буденному часі мжички і відлиги” (М.Бажан), і все-таки історична пам’ять залишились у нашому генному коді і, звичайно ж, у мові, на полі якої точилася політична боротьба. Політичні події листопада-грудня 2004 року стали шоковою терапією для української мови, яка самоцінно свідчила про суб’єктів політичної діяльності і про той політичний процес, який зачепив кожного з нас. Одночасно з розвитком демократичних тенденцій видозмінюються, удосконалюються також форми і методи впливу на громадську думку. Новий день приносить нові прийоми політичної боротьби, модернізуються старі перевірені методи – словом, кожні наступні вибори можуть суттєво доповнити арсенал існуючих технологій, а отже, і додати дещо до наукових розробок з цього приводу. Під час Помаранчевої революції змінилася не лише влада, але і стилістика її спілкування з народом. З’явилися м’які інтимні інтонації у звертаннях народного лідера типу моя нація, моя Україна, мої любі, дорога помаранчева громадо тощо. Ця ж стилістика поширилася на засоби масової комунікації, а відтак, і поміж людей. Це був своєрідний прийом влади маніпуляції свідомістю з метою забезпечити собі підтримку мас.. Актуальність теми дослідження полягає, в першу чергу, в її тісному взаємозв’язку з виборами, правовими та етичними засадами застосування в них певних передвиборчих технологій. З одного боку, слоган – це лише елемент політичної рекламної кампанії, а з іншої – він завоював одну з найважливіших позицій серед інших форм впливу на громадську думку. Тому актуальність роботи головним чином пов’язана з соціальною значимістю слогана, короткого та влучного повідомлення, як одного із механізмів впливу на кінцевий вибір виборця. Ступінь наукової розробки проблеми: зазначимо, що у вітчизняній літературі окремі аспекти виборчих технологій, і слоганів зокрема, висвітлювалися в працях В.Бебика, М.Варія, М.Головатого, М.Карпенка, Л.Кочубея, С.Моковія, Г.Почепцова. В зарубіжних дослідженнях увагу політичній рекламі приділили А.Дейян, С.Кара-Мурза, Д.Ольшанський, Л.Н.Федотова та інші. Необхідно зазначити, що проблема слоганів найбільш повно відображається у тематичних підручниках з політичної реклами, паблик релейшнз, психолінгвістики, політичного менеджменту, мовознавства тощо. Проте, у всіх вищезгаданих дослідженнях, з огляду на те, що це здебільшого праці, які торкаються одразу багатьох політичних технологій, проблематика стосовно політичних гасел розглядається звужено. Крім того, Помаранчева революція відбулася лише рік тому, тому і літератури є ще не досить багато, зокрема, проблеми слоганів. Метою даної роботи є дослідити слоган, який є невід’ємною частиною політичної реклами у контексті Помаранчевої революції. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: 1. визначити вплив слоганів на формування політичних поглядів виборців; 2. розкрити місце і роль слогану в комплексі інструментів політичної агітації, та доцільності його використання; 3. проаналізувати феномен слогана, визначити його основні вимоги, що висуваються дослідниками; 4. проаналізувати мову Помаранчевої революції; 5. проаналізувати слогани Помаранчевої революції, дотримання ними поставлених вимог та дослідити їх ефективність на основі звукового, лінгвістичного, морфологічного та стилістичного аналізів. Об’єктом дослідження можна визначити соціальні відносини і взаємозв’язки, які виникають у суспільстві внаслідок політичного протистояння різних сил політичної агітації, яка в цей час ведеться серед населення, тобто це є політичне життя суспільства. Предметом дослідження є феномен політичного слогана на прикладі слоганів Помаранчевої революції. В дослідженні були використані такі загально-наукові методи, як аналіз і синтез, методи порівняння, узагальнення та опис, а також діалектичний (при дослідженні слоганів), системно-структурний (зокрема метод диситрибутивного аналізу), контент-аналізу (при оцінці змісту слоганів), метод абстрагування, у викладі матеріалу – методи дедукції та індукції. Наукова новизна дослідження полягає у детальному психолінгвістичному та звуковому аналізі слоганів Помаранчевої революції. В даній темі перетинаються психологія, соціологія, риторика, іміджелогія, лінгвістика, стилістика, політологія та ін. Це повинно зацікавити у дослідженні фахівців, що працюють у цих галузях. Маніпулятивний ефект слогана не повинен залишатися terra incognita. В цьому і полягає практичне значення дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Перший розділ складається з чотирьох підрозділів, де розглядаютьcя особливості впливу слова на свідомість людини, формула успішного слогана, роль і місце політичних слоганів у передвиборчій кампанії не лише України, але і за кордоном. Другий розділ вміщає в себе також чотири підрозділи, де йдеться зокрема про детальний аналіз мови та слоганів помаранчевого періоду. У висновках подані результати, досягнуті в ході дослідження даної теми та їх узагальнення. У додатках подані таблиці детального аналізу слоганів та анкета зі зведеною таблицею результатів, що сприяла дослідженню. |