Національність і звертання як відображення мовної картини світу

---

План

Вступ 3
Розділ 1.Загальна соціолінгвістика  6
Розділ ІІ.Соціолінгвістичні маркери та їхня соціально-культурна специфіка. 12
Розділ ІІІ. Соціолінгвістичні маркери та їх класифікація  17
3.1 Стать як соціолінгвістичний маркер 17
3.2  Вік як соціолінгвістичний маркер 25
Розділ ІV. Національність і звертання як відображення мовної картини світу 28
4.1 Національний характер 28
4.2 Категорія звертання в різних мовах  36
Висновки ...................................................................................................................39
Список використаної літератури ............................................................................42
Додатки ......................................................................................................................45

Вступ
                                                                                               Мова – втілення думки,
                                                                                               Що багатша думка,
                                                                                               То багатша мова.
                                                                                               Любімо її, вивчаймо її,
                                                                                               Розвиваймо її!
М. Рильський
Кожна мова є надбанням певного народу. Вона не тільки найпотужніший засіб спілкування, знаряддя думки, а й дух народу, його історія і водночас необхідна умова існування не лише культури народу, а і його самого. Мова є засобом духовного формування особистості. У ній зафіксовано історичний досвід попередніх поколінь, неповторний менталітет етносу, його духовні надбання. Вона допомагає краще зрозуміти людину в її минулому і сьогоденні. Саме тому кожен свідомий етнос дбайливо ставиться до рідної мови, оберігає її. Мова – дзеркало культури, в ньому відбивається не тільки реа  оточуючий світ і реальні умови існування, але й самоусвідомлення народу, його національний характер, традиції та система цінностей.
Мова відіграє домінуючу роль у формуванні ідеології, свідомості, поведінки і соціальних відносин; тому сучасна соціальна теорія повинна звернути увагу на роль мови в соціальних умовах. Лише в дуже ідеалістичному розумінні мова може розглядатися як нейтральна, насправді вона використовується в соціальних взаємовідносинах, тобто в соціальному діалозі, вона наповнена змістом і сенсом, взятим з поведінки та ідеології. Незважаючи на існування “внутрішньої мови” і розмови з самим собою, мова – це соціальна поведінка [8;17].
Наука, яка займається вивченням мови у відношенні до суспільства, називається соціолінгвістикою. Фундаментальними поняттями соціолінгвістики є: мовленнєва спільнота, соціальна структура та соціолінгвістичні маркери.
Актуальність теми. В наш час наукових досягнень дуже актуальним як для лінгвістики, соціології, так і для психології є досконале вивчення соціолінгвістичних маркерів як неконтрольованих мовних ключів, які дозволяють більше довідатись про біологічні, психологічні та соціальні характеристики співрозмовника. Національно-культурна специфіка мовленнєвої поведінки сприяє створенню стилістичного маркерування у різних культурах, яке пов’язане з певними комунікативними ситуаціями та з різними стереотипами поведінки як у представників різних культур. Оскільки Україна налагоджує зв’язки з іншими іноземними державами, нагальними стають проблеми  знання і розуміння не лише культури та мови іншого народу, але й особливостей життя та менталітету його представників, логіки їх мислення та ставлення до навколишнього світу. Тому одним із завдань науки соціолінгвістики є простеження впливу мови на соціум та соціуму на мову і виховання поваги до партнера різного віку, статі та культури, оскільки мова – це могутнє суспільне надбання, яке формує націю через збереження і передачу культури, суспільне самовизнання даного народу.
Предметом дослідження є наука соціолінгвістика, її теоретичні аспекти.
Об’єктами дослідження є соціолінгвістичні маркери та їх роль у мові.
Вивченням даної теми займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Цікавою є праця, присвячена питанню міжкультурної комунікації Тер-Мінасової, де автор висвітлює проблеми спілкування представників різних національностей та пояснює чому існує конфлікт культур.     Ще одним дослідником, який вивчав взаємозв’язок  суспільства і мови є  американський психолог Алан Піз. У своїх працях він звертає увагу на соціальні фактори  як ідентифікатори особистості, які впливають на формування не лише мови, але й поведінки людей.
Теоретичною основою дослідження слугують праці М.О. Олікової, С.Г. Тер-Мінасової, Н.Б. Мечковської, В.Д. Бондалєтова, В.Г. Тумаян, А.Д. Швейцара, М. Юсселера; наукові статті Ю.В. Святюк і Г.Ю. Цапро, О. І.Потебні, праці Ф. Райса, А. Піза, присвячені віковій психології, соціологічні видання Грега Калхоуна, Ричарда Шефера, а також роботи на тему комунікації Тері Квал Гембл, Ненсі Бверкел Ротфус та інші.
Мета роботи полягає у розгляді теоретичних аспектів науки соціолінгвістики і в дослідженні характеристик та специфіки соціолінгвістичних маркерів. Звідси випливають й основні завдання роботи:
• визначити зміст та значення соціолінгвістики та соціолінгвістичних маркерів;
• з’ясувати як певні вікові, статеві та національні характеристики і форма звертання впливають на поведінку людей;
• охарактеризувати маркери стосовно їх класифікації.
У ході роботи було використано такі методи: описовий, пошуково-дослідницький, аналіз і синтез існуючої літератури з даної теми.
Структура і зміст роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.  Перший розділ присвячений теоретичному аналізу  соціолінгвістики як науки. В другому висвітлено соціально-культурну специфіку соціолінгвістичних маркерів, у  третьому і четвертому розділах подається класифікація соціолінгвістичних маркерів і показано як стать, вік, національність впливають на мову, поведінку і  формування особистості. У висновку підбиваються підсумки даної роботи, у додатках подається анкета для визначення американського та українського національних характерів.