Семантико-прагматичні та стилістичні особливості привітань-висловлювань та прощань-висловлювань

---

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЇЇ СУТНІСТЬ, ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ. 7
1.1. МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ВПЛИВ  ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНИХ ФАКТОРІВ. 7
1.2. МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНІ  РОЛІ УЧАСНИКІВ КОМУНІКАЦІЇ. 13
1.3. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕЛЕМЕНТІВ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ. 17
РОЗДІЛ ІІ. СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИВІТАНЬ-ВИСЛОВЛЮВАНЬ ТА ПРОЩАНЬ-ВИСЛОВЛЮВАНЬ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВ) 25
2.1. ФУНКЦІЇ МОВЛЕННЄВОГО ЕТИКЕТУ. 25
2.2 ЛЕКСИКО-СИНТАКСИЧНІ  ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПРИВІТАННЯ- ВИСЛОВЛЮВАННЯ ( НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВ). 29
2.3. ЛЕКСИКО–СИНТАКСИЧНІ  ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПРОЩАННЯ- ВИСЛОВЛЮВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВ). 41
ВИСНОВКИ 50
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 54
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРОВАНОГО МАТЕРІАЛУ 58

 
Вступ

Сучасна лінгвістична наука характеризується зростаючим інтересом до вивчення функціональних аспектів мови, прагматики мовних структур та впливу соціальних факторів на реалізацію цих структур у комунікативній сфері.
В умовах розвитку усної комунікації особливої актуальності набуває вивчення мовленнєвої поведінки комунікантів, всіх її компонентів та вплив зовнішніх факторів, ретельне дослідження культури мовленнєвого спілкування, та інше. Мовленнєва поведінка людей розглядається соціолінгвістикою через призму відносин між оточенням, учасниками комунікативного акту, темою бесіди, функціями та формою контакту, а також оцінкою, яку дають учасники спілкування цим всім компонентам. В загальному, мовленнєва поведінка є початковою точкою аналізу, так у всіх пунктах свого функціонування вона існує як система зв’язків, які встановлюються між вищезгаданими змінними. А саме взаємодія цих всіх змінних ілюструється на таких прикладах: тема – форма, учасник – форма, функція – оточення, учасник – функція – форма. Звідси випливає, що дуже важливим видається аналіз комунікативної природи етикетних висловлювань, їх лексико-синтаксичних, структурнх та прагматчних особливостей.
Лексико-синтаксичні, прагматичні та інтонаційні особливості англійських та французьких етикетних висловлювань досліджувалися нами на матеріалі висловлювань-привітань та прощань. Незважаючи на те, що етикетні висловлювання неодноразово привертали увагу як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів (Вежбицька А., Колосова О, Гийом Г., Жельвис В., Су сов І., Эрвин-Трипп С., Сидорова Т.В., Киселёва Л., Карасик В., Ступин Л., Игнатьев К., Фаенова М., Швейцар А., брайт У., Третьякова Т.П., Формановская Н.И., Почепцов П.Г., Лабов У., Серль Дж., Белл Р., Хоукінс Е.,та інші), вивчення їх прагматичних, лексико-синтаксичних особливостей досі залишається об’єктом для подальшого дослідження.
З цього випливає, що актуальність обраної теми визначається необхідністю комплексного аналізу англійських та французьких висловлювань-привітань та прощань на всіх рівнях мовної системи.
Об’єктом дослідження даної роботи є англійські та французькі привітання- висловлювання та прощання, реалізовані в діалогічному та монологічному мовленнях.
Предметом вивчення виступають лексико-синтаксичні, прагматичні та інтонаційні особливості англійських та французьких висловлювань-привітань та прощань.
Матеріалом дослідження слугували 227 прикладів англійських та французьких висловлювань-привітань та прощань, які були отримані методом вибірки з художніх творів англійських, американських та французьких авторів, а також газетны та журнальны матерыали та  вибірки з ділової кореспонденції.
Метою роботи є дослідження прагматичних особливостей англійських та французьких висловлювань-привітань та прощань, а також опис їх лексико-синтаксичних характеристик.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких конкретних завдань:
o на основі аналізу літератури визначити сутність, фактори впливу та умови здійснення мовленнєвої діяльності;
o визначти ступінь зв’язку  мовленнєвої діяльності та соціальних ролей учасників комунікації;
o проаналізувати взаємозв’язок елементів мовленнєвої поведінки;
o дати аналіз структурі та функціям мовленнєвого етикету;
o проаналізувати прагматичні та лексико-синтаксичні особливості англійських та французьких висловлювань-привітань та прощань;
Для вирішення вищевказаних завдань у роботі використовувався комплексний метод дослідження мовного матеріалу, який включав структурно-семантичний та контекстуальний аналіз.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній здійснено комплексний аналіз англійських та французьких висловлювань-привітань та прощань в аспекті їх структурних, лексико-синтаксичних та прагматичних особливостей, що дає змогу глибше дослідити природу цих комунікативних одиниць та уникнути неправильного вживання висловлювань-привітань та висловлювань-прощань в усному та письмовому мовленнях, особливо при вивченні іноземної мови.
Теоретична значущість роботи полягає в отриманні нових знань про особливості лінгвістичної природи англійських та французьких висловлювань-привітань та прощань,а також - в дослідженні можливих яскравих розбіжностей двох англійської та французької мов.
Практична цінність роботи полягає у можливості використання її основних положень та висновків у спецкурсах з соціолінгвістики, а також на заняттях з практики англійської та французької мов.
Структура роботи складається зі вступу, двох розділів, з висновків, списку використаної літератури та джерел ілюстративного матеріалу.
У вступі дається обґрунтування теми, визначається актуальність, об’єкт та предмет дослідження, подаються мета та завдання роботи, розкриваються її новизна, теоретична значущість та практична цінність.
У першому розділі описується мовленнєва діяльність, її сутність, фактори впливу, умови здійснення, взаємозв’язок елементів мовленнєвої діяльності та соціальної ролі учасників комунікації.
У другому розділі досліджуються прагматичні особливості англійських та французьких висловлювань-привітань та прощань, описуються мовні засоби їх вираження на лексичному та синтаксичному рівнях.
У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження та вказується чи поставлені перед нами гіпотези були доведені чи ні, і наводяться аргументи, які доводять ці гіпотези.
Список літератури містить 43 найменувань вітчизняних та зарубіжних джерел.