Військові акції УПА в Галичині в 1943-1944 роках

---

План

Вступ 3
Розділ І. Формування структури УПА в Галичині 
1.1 Зародження українського націоналістичного руху в Галичині 
1.2 Організаційна структура УПА 
1.3 Мета, цілі і завдання УПА 
Розділ ІІ Військові акції УПА на території Галичини 
2.1 Боротьба проти німецьких військ 
2.2 Військові акції проти радянських партизан і регулярних з’єднань Червоної Армії 
Висновки 
Список використаних джерел та літератури 
Додатки 
 
Вступ
Актуальність теми. У зв’язку з розбудовою української суверенної держави, демократизацією усіх сфер життя в суспільстві зріс інтерес до складних і суперечливих сторінок нашого минулого. Широкий доступ до архівних джерел, зарубіжної літератури, спогади учасників національно-визвольних змагань першої половини ХХ ст. створили умови для більш повного, глибокого й об’єктивного висвітлення героїчних і водночас трагічних сторінок української історії періоду Другої світової війни і повоєнного часу.
І хоч вітчизняні історики протягом останніх 15-ти років багато зробили для переосмислення цих подій, все ж існує нагальна необхідність їх спеціального, детального дослідження на рівні певних регіонів.
Одним із таких регіонів стала Галичина. З’ясування місця й ролі українського чинника у політиці гітлерівського окупаційного режиму в 1944–1944 рр. на Галичині потребує комплексного, всебічного і неупередженого опрацювання.
І донині події на західноукраїнських землях у часи німецько-радянської війни і післявоєнний період сприймаються неоднозначно. Це вимагає наполегливих, цілеспрямованих наукових зусиль, спрямованих на подолання ідеологічних стереотипів та об’єктивне висвітлення суспільно-політичних процесів. У зв’язку з цим потрібно всебічно проаналізувати історичні й військово-політичні чинники, які спричинили до зародження, розвитку, спаду самостійницького руху на Галичині, політичну орієнтацію, взаємовідносини його учасників; простежити основні напрями діяльності похідних груп українських націоналістів та їх спроби утвердити українську адміністрацію на зайнятій гітлерівцями Галичини; стосунки населення з окупантами й усіма військово-політичними чинниками, які були присутні у краї.
Актуальним залишається питання про діяльність “червоних” партизанів на Галичині в часи німецької окупації, оскільки в радянській історіографії майже не йшлося про причини, які негативно вплинули на розгортання боротьби в даному регіоні. Не досліджено у повному обсязі діяльність представників органів держбезпеки, які, опираючись на партизанські загони, насаджували свою агентуру з метою виявлення наявних та потенційних ворогів радянської влади, що мала повернутися в регіон.
Потребують детального вивчення практика “другої радянізації” Галичини, методи радянського керівництва, якими забезпечувалась інтеграція регіону в загальносоюзний організм. Суспільна актуальність даної теми полягає у тому, що виведення її з ідеологічно-тенденційного трактування дозволить більш об’єктивно сприймати ситуацію на Галичині у той період та сприятиме консолідації українського суспільства в наш час.
Мета курсової роботи полягає у вивченні і дослідженні військових акцій УПА на Галичині в 1943 – 1944 рр.
Мета роботи передбачає ряд завдань :
- простежити активізацію діяльності національно-визвольного руху в Західній Україні;
- вивчити причини зародження УПА та передумови її збройних виступів;
- дослідити боротьбу УПА на Галичині проти німецьких військових частин та радянських партизан;
- визначити хід боротьби УПА з регулярними частинами Червоної Армії та радянськими партизанами;
- проаналізувати перебіг та наслідки каральних акцій німецьких військових частин проти з’єднань УПА на теренах Галичини.
Об’єктом дослідження є діяльність УПА в зазначений хронологічний період.
Предметом дослідження є військові акції УПА на території Галичині в 1943 – 1944 рр.
Географічні межі обумовлюються історико-географічною територією Галичини.
Хронологічні межі охоплюють 1943 – 1944 рр. і обумовлені найбільшою активізацією діяльності УПА в цей період.
Методологічна основа роботи. У роботі використано принцип історизму, об’єктивності, хронологічно-проблемний і проблемно-хронологічний методи історичного дослідження.
Структура роботи. Відповідно до мети та завдань курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.