Регіонально-діалектні особливості середньоанглійського періоду як засіб зображення персонажів

---

Регіонально-діалектні особливості середньоанглійського періоду як засіб зображення персонажів у творів Джефрі Чосера Кентерберійські оповідання

 

 

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1 КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПЕРІОИЗАЦІЯ ДІАЛЕКТІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ......................................................................................................................6
1.1 Періодизація розвитку англійської мови........................................................6
          1.1.1 Періодизація англійської мови згідно наукових спостережень Світа..........................................................................................................................7         
          1.1.2 Періодизація англійської мови запропонована професором І.Смірніцким та Б. Ільїшом.....................................................................................8
1.2 Погляд на діалектну варіативність, запропоновану вченими, представниками радянської школи......................................................................9                    
1.3 Норманське завоювання та формування панівного класу в країні……….10
1.4 Формування національної мови на основі Лондонського діалекту та Лондон як культурний центр країни…………………………………………...12
1.5 Характерні риси  лондонського діалекту та розвиток літературної творчості письменників цього періоду……........................................................14
РОЗДІЛ 2 ДІАЛЕКТНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В МОВІ ПЕРСОНАЖІВ НА ОСНОВІ ТВОРУ ДЖЕФРІ ЧОСЕРА  „КЕНТЕРБЕРІЙСЬКІ ОПОВІДАННЯ”...............................................................20
 2.1 „Розповідь Мажордома” як представлення північного діалекту...............20
        2.1.1 Опис особливостей діалекту на основі досліджень Джона Толкієна…………………………………………………………………………..23
        2.1.2 Запозичені слова у оповіді...................................................................24
        2.1.3 Специфічні особливості мови студентів............................................26
2.2 „Оповідь моряка” як представлення західно-центрального діалекту в творі........................................................................................................................27
       2.2.1 Орфографічні особливості тексту представлені, в „Оповіді Моряка.”.................................................................................................................27
       2.2.2 Фонетичні особливості тексту...........................................................28
       2.2.3 Морфологічні особливості  із епізоду «Оповідь моряка»...............29
2.3 Особливості письма, представлені у творі...................................................32
         2.3.1 Морфологічні особливості тексту......................................................33
         2.3.2 Синтаксичні особливості, представлені в оповіді............................35
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...38

ВСТУП

Важливість вивчення історії мови стає очевидною з короткого, але виключно влучного висловлювання Ф. Енгельса про залежність вивчення сучасної мови від вивчення її історії та споріднених із нею мов: „...Матеріал і форма рідної мови стають зрозумілими тільки тоді, коли простежується її виникнення і поступовий розвиток, а це неможливо, коли лишати без уваги, по-перше, її власні омертвілі форми і, по-друге, споріднені живі і мертві мови”.
Володіння тією чи іншою мовою можливе лише в разі свідомого розуміння та засвоєння всього історичного процесу розвитку мови, всіх явищ, що відбувались у мові за всі періоди її історії. Опанування сучасною англійською мовою неможливе тому без знайомства з історичними особливостями розвитку головних складових частин мови: її граматичної будови та словникового складу, проте дослідження в даній роботі стосується не лише граматичних чи стилістичних особливостей письма, а торкається  і тих специфічних особливостей, що їх надає Чосер всьому твору в загальному і кожній оповіді, зокрема. 
Актуальність дослідження полягає в різносторонньому аналізі структури оповідей, і відповідно невідривно пов’язаних із ними головних персонажів. Кожен з них є носієм певного діалекту, що відповідає географічним особливостям тієї чи іншої території.   
Об’єктом дослідження є регіонально-діалектні особливості в мові середньоанглійського періоду, що в роботі представлені  як засоби зображення персонажів у творі Джефрі Чосера „Кентерберійські Оповідання”.
Предметом дослідження є усі ті характерні особливості та риси, що були притаманні кожному діалекту, який відповідно представлений персонажами з різних частин країни.
Метою дослідження є з’ясування причин і наслідків глибинних змін у мові середньоанглійського періоду, дослідження періодизації англійської мови з різних точок зору. За мету ставилось також описати історичні умови періоду з 14 по 15 століття в Англії, звернути увагу на Нормандське завоювання, що вплинуло на подальший розвиток країни в економічному, соціальному, мовному, та культурному плані; дослідити розвиток писемної творчості вищезазначеного історичного етапу; вказати на важливість міста.
Для досягнення даної мети ми поставили наступні завдання: ознайомитися з основними суспільними змінами в період 14-15 століття в Англії, довести важливість і значення Лондона як культурного і адміністративного центру країни, дослідити мовні зміни вищезазначеного періоду і як результат, спираючись на всі ці вищезазначені особливості, підтвердити чи спростувати особливості діалектів, що виражені у творі через мову персонажів.
Методи дослідження зводилися до детального вивчення праць з історії англійської мови; це роботи як сучасних дослідників (Інтернет-видання) так і досить відомих і цій сфері вчених. Ці дані згодом були узагальненні і прокоментовані відповідними власними висновками.
Наукова новизна полягає в дослідженні характерних рис мови, що виражені в різноманітних діалектних формах.
Практичне значення дослідження полягає в його доцільності для поглибленого вивчення історії англійської мови на основі оригінальних текстів представників різних історичних етапів  студентами-філологами.
Структура роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури.