Поняття і види запобіжних заходів

---

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………….4-5
1.Запобіжні заходи - як різновид заходів
кримінально-процесуального примусу…………………….6-9
 1.1Підписка про невиїзд………………………………….10-11
1.2 Особиста порука………………………………………12-13
1.3 Порука громадської організації………………………….14
1.4 Взяття під варту………………………………………..15-19
1.5 Нагляд командування військової частини……………….20
1.6 Застава…………………………………………………..21-28
2. Зміна або скасування запобіжного заходу………………29-32
 Висновки…. …………………………………………………….33
Список використаної літератури……………………………34-35
 
Вступ

Конституція України проголосила нашу країну правовою державою. Статтею 8 Конституції встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права*. З прийняттям Конституції рівень та масштабність, концептуальна основа правової реформи принципово змінилася.
Конституційні права і свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечується захистом правосуддя.
Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. А при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Українська держава пройшла тривалий шлях свого розвитку. Поряд із розвитком і вдосконаленням держави та існуючих в ній суспільних відносин на Україні розвивалося кримінальне право.

*[1] Конституція України.1996, Київ.

Настав час наповнити реальним, гуманістичним змістом відносини між державою і особою, відносини і всю систему цих відносин послідовно просувати до мети формування дійсно гуманістичного потенціалу суспільства.
Гуманістичні засади містяться у самій меті кримінального покарання, який є одночасно і карою, і засобом виправлення та перевиховання засуджених в дусі чесного ставлення до праці, точного виконання закону, поважання правил співжиття, запобігає вчиненню нових злочинів.
Успішне   вирішення   актуального   завдання   зміцнення правопорядку і законності немислиме без виховання у людей активної життєвої позиції, готовності до боротьби проти чужих нашій     державі явищ. Розширення сфери впливу і посилення прокурорського нагляду, допущення адвоката до участі на попередньому слідстві та інші організаційно - правові гарантії демократії в слідчому та в судовому провадженні відіграють важливу роль у створенні режиму демократії і гласності.
Вміння жити і працювати в умовах свободи і демократії багато в чому залежать від загальної культури людей, від їх ставлення один до одного і до суспільства в цілому, до держави і законів.
Обвинувачений - це особа щодо якої в установленому законом порядку органом дізнання, слідчим або прокурором винесено постанову про притягнення, як обвинуваченого. Притягнення особи як обвинуваченого означає, що зібрано докази, які дають підстави обвинувачувати її у вчиненні злочину. Це дає слідчому право застосувати до даної особи примусові заходи, як взяття під варту, усунення від посади та інше.
Необгрунтоване притягнення як обвинуваченого є грубим порушенням законності.  Завдання  судочинства полягає в беззастережному дотриманні вимог закону про те, щоб кожен невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності, і кожен, хто вчинив злочин, зазнав справедливого покарання.