Недержавне пенсійне забезпечення в україні

---

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ВИЗНАЧЕННЯ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 6
1.1. Недержавне пенсійне забезпечення – як основа системи соціального захисту населення 6
1.2. Недержавний пенсійний фонд в системі недержавного пенсійного    забезпечення 15
1.3. Джерела формування фінансових ресурсів недержавних пенсійних фондів та напрями їх використання 25
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ 35
2.1. Сучасний стан недержавного пенсійного забезпечення 35
2.2. Оцінка формування активів недержавних пенсійних фондів України 44
2.3. Ефективність функціонування вітчизняної системи недержавного пенсійного забезпечення та її аналіз 49
РОЗДІЛ 3
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ 57
3.1. Перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні 57
3.2. Переваги недержавного пенсійного забезпечення 65
3.3. Використання світового досвіду реформування пенсійних систем 73
ВИСНОВКИ 82
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 88
ДОДАТКИ 92

 
ВСТУП

Україна вступила в ХХІ століття маючи багато проблем соціального характеру. Одна з найгостріших – це пенсійне забезпечення. Успадкована від командно-адміністративної економіки нинішня пенсійна система України не здатна захистити людей похилого віку від бідності. Вона не забезпечує відповідні розміри пенсії для більшості громадян і створює умови для пільгового пенсійного забезпечення значній кількості пенсіонерів. Відсутність пенсійної культури, соціальної справедливості, надійних фінансових механізмів, що дають змогу забезпечити кошти на старість, – характерні ознаки вітчизняної пенсійної системи. Тому проведення пенсійної реформи стає необхідним явищем для вирішення як сьогоднішніх проблем, так і для запобігання погіршенню ситуації у майбутньому.
Різні аспекти пенсійного забезпечення розглядаються у працях вітчизняних та зарубіжних економістів. До проблеми соціального захисту, соціальної рівності та людської справедливості зверталося багато дослідників-мислителів: Анахарсій, Платон, Т. Мор, Т. Кампанела, Л. Тонті, Галей, Й. Де-Віт, Д. Ванкувер, Т. Малтус, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж. Сей, К. Маркс, О. Бісмарк, К. Бутс, А. Шептицький, І. Франко, М. Туган-Барановський, С. Подолинський, К. Воблий та інші. Питання соціального забезпечення розглядалися через призму зайнятості та безробіття у працях таких зарубіжних вчених, як Дж. Кейнс, В. Беверідж, Є. Домар, Д. Гамберг, Дж. Робінсон, Р. Гарод, П. Семюельсон, В. Нордгауз, К. Маконел, С. Брю. Інституційний підхід до аналізу функціонування економічних систем, економічного зростання та соціального добробуту застосовував Д. Норт. Концепції праці знайшли своє відображення у дослідженнях Г. Манківа, Дж. Стігліца, Х. Зайгера, Ф. Бергмана, У. Бека, Д. Ріфкіна. Д. Кеспін-Андерсон, Дж. Кольберг, Т. Ганслі пропагували концепцію держави загального добробуту.
Значимий внесок у формування національної концепції пенсійного забезпечення зробили С. Березіна, М. Вінер, В. Геєць, В. Гордієнко, Ю. Драбкина, Б. Зайчук, С. Злупко, В. Колбун, Л. Ларіонова, Е. Лібанова, Б. Надточій, Ю. Палкін, М. Папієв, І. Сахань, С. Сивак, Б. Сташків, Н. Тихоненко,  О. Хмелевська, Л. Чернова, В. Яценко та інші.
Актуальність теми дослідження та наявність великої кількості нерозв’язаних теоретичних та практичних проблем, що стосуються реформування і побудови нової системи пенсійного забезпечення, яка б найповніше відповідала політичним, економічним, соціальним та національним особливостям ринкової трансформації економіки України, зумовили вибір теми, її мету, основні завдання, об’єкт, предмет і методологію.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні закономірностей і особливостей розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні на основі розгляду теоретичних та практичних аспектів.
Для досягнення поставленої мети потрібно виконати ряд завдань:
– визначити теоретичні основи недержавного пенсійного забезпечення;
– з’ясувати роль недержавного пенсійного забезпечення у соціальному захисті населення;
– визначити місце недержавних пенсійних фондів в системі недержавного пенсійного забезпечення
– дати оцінку джерелам формування фінансових ресурсів недержавних пенсійних фондів та напрямам їх використання;
– з’ясувати сучасний стан недержавного пенсійного забезпечення
– оцінити фінансовий стан недержавних пенсійних фондів в Україні;
– проаналізувати ефективності функціонування вітчизняної системи недержавного пенсійного забезпечення
– визначити перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні;
– з’ясувати можливості використання зарубіжного досвіду реформування системи пенсійного забезпечення в Україні.
Об’єктом дослідження є недержавна система пенсійного забезпечення в Україні.
Предметом дослідження є особливості та закономірності організаційно-економічного механізму функціонування недержавної пенсійної системи в Україні.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові теорії, концепції, принципи та методи, що розкривають економічну суть недержавного пенсійного забезпечення; законодавчі та нормативно-правові акти, котрі регулюють систему недержавного пенсійного забезпечення; узагальнення вітчизняного і світового досвіду.
Методи порівняльного економічного аналізу широко використовувались при дослідженні фінансового стану недержавних пенсійних фондів України та ефективності функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Для наочного подання результатів були застосовані графічний та табличний методи.
Соціологічні дослідження використані для визначення рівня поінформованості широких верств населення про пенсійну реформу та аналізу стану розвитку недержавного пенсійного забезпечення.
Для визначення варіантів фінансового стану пенсійної реформи в Україні за різних умов використано методи економіко-математичного та статистичного моделювання, багатофакторного прогнозування. Розрахунки проводились за допомогою програми Exсel.
Інформаційно-аналітичне забезпечення містить результати наукових і прикладних досліджень, що проводились Міністерством праці і соціальної політики, Пенсійним фондом, Українським центром соціальних реформ, компанією ПАДКО, Світовим банком, Міжнародним центром перспективних досліджень.