Зміст
Вступ 3 Розділ І. Загальне поняття про підготовку-перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів 6 1.1 Професія як основне поняття профорієнтаційної роботи 6 1.2 Сутність, мета і основні принципи підготовки-перепідготовки населення 9 Розділ ІІ Система підготовки і підвищення кваліфікації кадрів в Україні 17 2.1 Форми підготовки і підвищення кваліфікації кадрів 17 2.2 Система підготовки і перепідготовки наукових кадрів 20 2.3 Управління системою професійного навчання незайнятого населення 24 Висновки 32 Список використаних джерел та літератури 34
Вступ
Професійна орієнтація та підвищення кваліфікації кадрів – це комплексна науково обгрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці та підвищення якості вже набутих навичок. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потребами суспільства в конкретних видах професійної діяльності. Профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвиткові здібностей і талантів людини, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров’я і виступає одним із найважливіших елементів державної політики у сфері соціального захисту та зайнятості населення. Така діяльність забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи, сприяє підвищенню її соціальної та професійної мобільності, відіграє значну роль у профілактиці вимушеного безробіття. Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук людиною найефективніших засобів підвищення свого професійно-кваліфікаційного рівня, розвиток соціально-економічної ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності. Основним об’єктом профорієнтаційної діяльності є зайняте та незайняте населення, в тому числі молодь, що навчається, вивільнювані працівники та особи з обмеженою працездатністю. Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння специфічними методами посиленню конкурентоспроможності працівника на ринку праці та досягнення ефективної зайнятості населення. Крім того, важливими завданнями профорієнтації є виховання у молодих людей любові до різних видів праці, створення умов для продуктивної праці та перевірки на практиці своїх здібностей, вивчення, формування та розвиток інтересів, нахилів та здібностей молодих людей, ознайомлення їх з найбільш поширеними професіями та професіями, які найбільше відповідають інтересам молоді тощо. На даний час, коли в нашій країні постійно зростає рівень безробітності та відсутності висококваліфікованих кадрів в системі управління трудовими ресурсами, дане дослідження виявляється досить актуальним. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі. Об’єктом дослідження є система управління трудовими ресурсами України. Предметом дослідження є система підготовки-перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Мета дослідження полягає в характеристиці організації підготовки-перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у системі управління трудовими ресурсами. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: 1. Охарактеризувати професію як основне поняття профорієнтаційної роботи. 2. Визначити сутність, мету і основні принципи підготовки-перепідготовки населення; 3. Проаналізувати форми підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; 4. Дати характеристику управління системою професійного навчання незайнятого населення в Україні; Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження: 1. Теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження. 2. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел. 3. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження. 4. Метод ретроспективного аналізу: для порівняння нормативно-правових актів у різні роки. У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
|