Особливості становлення громадянського суспільства в Україні теорія практика

 

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА 6

1.1 Історія наукових досліджень громадянського суспільства 6

1.2 Основні інститути громадянського суспільства 13

РОЗДІЛ 2. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУПІЛЬСТВО В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ 20

2.1 Роль громадських організацій в громадянському суспільстві в 

Україні 20

2.2 Профспілки та засоби масової інформації 23

2.3 Політичні партії як чинник формування громадянського 

суспільства 26

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ 30

ВИСНОВКИ 36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38

 

ВСТУП

За останні два роки в нашій державі на політичній трапилося багато несподіваного та неочікуваного. Декларуючи демократичні цілі та турботливі завдання в Україні до влади прийшла нова партії зі своїми прагненнями та намірами. З одного боку, це влаштовувало більшість населення держави, адже це стало очевидно після оголошення результатів виборів. З другого боку вже перші місяці при владі відобразили що не все гладко та надійно буде в нашій державі.

Актуальність дослідження. Дослідження особливостей становлення громадянського суспільства в Україні виявляється актуальним не лише через те, що за роки незалежності ми пережили і „касетний скандал”, і „помаранчеву революцію”, і навіть суд на колишнім президентом Леонідом Кучмою. Питання виявляється актуальним через події, які відбуваються в державі саме сьогодні. Чого лишень варті засудження Юлії Тимошенко, Юрія Луценко та кількох інших представників влади попередніх років. Дехто вважає це політичним замовленням, дехто – ні. Проте саме такі події свідчать про певні особливості розвитку демократичних цілей в нашій державі та суспільстві.

Проблему особливостей становлення громадянського суспільства в Україні досліджували такі вчені, як Дашо Т. Ю., Колодій А. Ф., Куценко В. І., Левенець Ю. А., Пасько Я. І., Піча В. М., Рудич  Ф.М., Ситник П. К., Скригонюк М. І., Хуснутдінов О.Я. та ін. Загальний огляд досліджень, присвячених вивченню даного питання, свідчить про недостатнє висвітлення даної тематики у науковій літературі.

Мета дослідження полягає в характеристиці особливостей становлення громадянського суспільства в Україні. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Узагальнити інформацію про історію наукових досліджень громадянського суспільства;

2. Проаналізувати основні інститути громадянського суспільства;

3. Охарактеризувати роль громадських організацій в громадянському суспільстві в Україні;

4. Коротко охарактеризувати профспілки та засоби масової інформації;

5. Описати політичні партії як чинник формування громадянського суспільства;

6. Визначити перспективи формування громадянського суспільства в Україні.

Об’єктом дослідження є громадянське суспільство та його інститути.

Предметом дослідження є особливості функціонування та розвитку громадянського суспільства та перспективи його розвитку в Україні.

Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:

1. Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.

2. Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.

3. Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.

4. Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.

5. Метод порівняльного аналізу для порівняння різних нормативно-правових джерел.

6. Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.

Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про особливості становлення громадянського суспільства в Україні. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.

У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.