Хороші ресурси

  • Нема контенту для цього блока!

Скачати курсову роботу

  • - цікава курсова робота. - дипломна робота.

Студентські статті

  • Нема контенту для цього блока!

Наукові ресурси

Украинская Баннерная Сеть www.megastock.ru Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 306628194038

Релігійний чинник у формуванні національної ідентичності українців





РЕЛІГІЙНИЙ ЧИННИК У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНЦІВ
Бакалаврська робота

, 2013
 
ЗМІСТ

ВСТУП    3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ    8
1.1. Проблема національної ідентичності    8
1.2. Співвідношення національної ідентичності та нації    20

РОЗДІЛ 2. РОЛЬ РЕЛІГІЙНОГО ЧИННИКА У ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ    27
2.1. Роль релігійного чинника у поступі української спільноти    27
2.2. Вплив релігії на національну ідентичність українців в перші століття існування держави    32
2.3. Релігійні чинники етносоціальної ідентифікації українців у другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст.    35
2.4. Особливості впливу релігії на становлення національної ідентичності в другій половині XVII ст. – першій половині ХХ ст.     39

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РЕЛІГІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА    47
3.1. Конфесійна строкатість українців    47
3.2. Феномен приналежності українців до Московського патріархату    55

ВИСНОВКИ    60
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ    64

 
ВСТУП
Розглядаючи певну конкретну релігійну ситуацію в нашій країні маємо зізнатися, що вона виявляється складною, багатоплановою, внутрішньо суперечливою. Характеризується вона в роки незалежності, з одного боку, процесами суспільної реабілітації релігії, посиленням ролі релігії і церкви в усіх сферах суспільного буття, формуванням у громадській думці позитивного ставлення до релігійного феномена як важливої складової духовної культури. Але, з другого боку, на релігійній ситуації позначаються всі ті болісні процеси, які зачіпають увесь комплекс соціально-економічних, політичних, національних і духовних проблем на практиці. Стурбованість і занепокоєння широкої громадськості викликає стан сучасних між- та внутрішньоконфесійних відносин на теренах України, які часом породжують різні чвари і навіть переростають у відверті конфлікти. До них втягнуті найкрупніші і найвпливовіші церкви – православні і греко-католицька, серйозні колізії існують у православному середовищі. Прояви нетерпимості на релігійному ґрунті негативно позначаються на загальному суспільно-політичному кліматі країни, ускладнюють і до того непросту ситуацію в усіх сферах суспільства. Внаслідок цього великий духовно-моральний потенціал церков, який можна було б використати на благо народу, залишається незреалізованим.
Актуальність дослідження. Аналізуючи релігійність, побутуючу в наш час, слід постійно пам’ятати, що вона по-своєму і сучасна. Сучасна в тому розумінні, що прагне осмислити та інтерпретувати події суспільного життя, досягнення в сфері науки, техніки і технології, черпає переконаність у своїй правоті, відштовхуючись від явищ і процесів дійсності. Особливо важливо врахувати, що на сучасній релігійній ситуації позначаються всі ті відроджувальні процеси, які нині протікають в Україні. Самі богослови підкреслюють, що неправильно було б уявляти сучасну церкву як незмінну і статичну систему. Релігія також найтісніше пов’язана з традиціями і звичаями народу, вона й сама виступає як певна традиція. Отже, в єдності традицій та інновацій і треба аналізувати релігійні процеси нинішньої України.
Вивчення сучасної релігійної ситуації може бути плідним тільки в контексті пізнання суспільних відносин, буття людини, її взаємозв’язків з іншими людьми, всіх опосередкованостей, що визначають її життя (на рівні родинних, міжособисгісних та інших відносин), тобто на макро- і мікрорівні. Тільки такий підхід дає можливість краще збагнути всі ті явища, які відбуваються в релігійному середовищі.
Релігія є цінність. Як система певних поглядів і уявлень, пов’язаних з іншими цінностями (філософськими, морально-етичними, художніми тощо), вона дає своєрідний ключ до їхнього розуміння. Йдеться насамперед про загальнолюдські цінності і найбільшу з них – саму людину. Релігія по-своєму виражає гуманістичні орієнтири, знімає почуття відчуженості, соціальної безпритульності, визначає простір для знаходження власного «Я».
Оскільки на порозі третього тисячоліття надзвичайно актуалізуються проблеми гуманізму, зростає роль гуманістичних знань, то стає зрозумілою потреба нового «прочитання» моральних засад, вихідних норм моралі, які викладені в релігійних кодексах. У руслі цієї глобальної проблеми виділяється, як особливо актуальний, аналіз переломлення в сучасній релігійній свідомості загальнолюдських цінностей, характеру й особливостей життєвої громадської позиції віруючих, ступеня і рівня виконання релігією функцій інтегратора і регулятора людських відносин та ін., Нині загострився болісний і непередбачуваний процес зміни світоглядної парадигми, своєрідний світоглядний переворот, процес формування нового соціального світогляду, в центрі якого є людина. Значна частина нашої української спільноти, що вже сповідує цей світогляд, бачить її джерела в релігії. Вивчення релігії як цінності, її місця в сучасному світоглядному перевороті – важливе завдання релігієзнавства, а місце релігійного чинника у формуванні національної ідентичності українців – ще важливіше.
Проблему ролі та місця релігійного чинника у формуванні національної ідентичності українців досліджували такі вчені, як, Євтух В. Б., Заїченко Г. А., Сагатовський В. М., Кальний I. І., Здіорук С.І., Колоднй А., Крижанівський О.П., Плохій С.М., Курбатов Г.Л., Мякушев С.І., Піскун В. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.
Мета дослідження полягає в характеристиці ролі та місця релігійного чинника у формуванні національної ідентичності українців. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1.    Охарактеризувати проблему національної ідентичності;
2.    Узагальнити інформацію про співвідношення національної ідентичності та нації;
3.    Визначити роль релігійного чинника у поступі української спільноти;
4.    Проаналізувати вплив релігії на національну ідентичність українців в перші століття існування держави;
5.    Дослідити релігійні чинники етносоціальної ідентифікації українців у другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст.;
6.    Дати характеристику особливостям впливу релігії на становлення національної ідентичності в другій половині XVII ст. – першій половині ХХ ст.;
7.    Описати феномен приналежності українців до Московського патріархату;
8.    Коротко охарактеризувати конфесійну строкатість українців.
Об’єктом дослідження є релігійне життя України в історичному розрізі та на сучасному етапі існування держави.
Предметом дослідження є вплив релігії на формування національної ідентичності українців.
Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
1.    Загальнонауковий: синтез, аналіз та порівняння наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження.
2.    Діалектичний метод використовувався з метою пояснення виникнення та розвитку певних поглядів і теорій.
3.    Логіко-семантичний метод сприяв визначенню понять за допомогою аналізу їх ознак, відношень між мовними висловами та дійсністю, саме цей метод допоміг визначенню понятійного апарату, що застосовується у дослідженні.
4.    Порівняльний метод був використаний з метою порівняння поглядів різних науковців на поняття, що аналізуються в дослідженні.
5.    Статистичний: для характеристики певних статистичних даних дослідження.
6.    Табличний: для створення таблиць в роботі.
Практична цінність роботи полягає в узагальнені знань про місце релігійного чинника у формуванні національної ідентичності українців. Дослідження може використовуватися в навчальних цілях.
У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У вступі дається визначення теми, розкриваються актуальність, об’єкт, ставляться мета та завдання роботи.
У першому розділі розглядаються теоретико-методологічні основи дослідження поняття національної ідентичності.
У другому розділі аналізується роль релігійного чинника у формування національної ідентичності в історії України.
У третьому розділі характеризуються особливості формування релігійної ідентичності сучасного українського суспільства.
У висновках підводиться підсумок проведеного дослідження.
У списку використаної літератури подаються джерела, на основі яких було здійснене дослідження.

 


Оплатить


 
 
 

Трошки реклами